Чиновников «Прикарпаттрансгаза» оштрафовали за взятки ради победы в тендерах

За то, что на тендере победит определенная фирма, два чиновника «Прикарпаттрансгаза» брали по 500 долларов.

Начальник отдела материально-технического снабжения филиала «Управление магистральных газопроводов» «Прикарпаттрансгаз» Владимир Илийчук и начальник отдела по закупкам товаров, работ и услуг «Прикарпаттрансгаз» Юрий Черник были задержаны при получении взятки.

Как выяснили правоохранители, эти чиновники брали по $ 500 за победу в тендерах ООО «Ардос Трейд».

Речь идет о двух закупках конструкционных материалов. Во время первого тендера «Прикарпаттрансгаз» отклонило более дешевое предложение ООО «Эпицентр К», а «Ардос Трейд» занял второе место и получил подряд на поставку портландцемента с 155,7 тыс грн. Во время второго тендера на еврорубероид – отклонили «Эпицентр К» и ООО «Промбудсхид». «Прикарпаттрансгаз» хотел заказать «Ардос Трейд» еврорубероид за 83 тыс. грн, но соглашение с этим так и не заключил.

Владельцем и директором ООО «Ардос Трейд» является Андрей Сабадаш.

Чиновники свою вину полностью признали. Ивано-Франковский городской суд назначил им 25,5 тыс грн. штрафа.

Юрий Черник заплатит еще 5181 грн. за экспертизы, а Владимир Илийчук – 3611 грн. При этом суд отменил постановление об отстранении Черника от должности начальника отдела по закупкам товаров.

Если Вам известны факты о нарушении законодательства о публичных закупках, сообщайте в Редакцию сайта «Верховенство права».

Спецоперация полиции и спецназа. В трех городах Украины задержаны члены банды, грабившей элитные квартиры

Вчера, 21 августа, в Киеве, Виннице и Черкасской области правоохранители задержали членов банды, которые нападали на элитное жилье и грабили людей. Об этом сообщает отдел коммуникации полиции Киевской области. 

Членами банды оказались жители Киева. А в разных городах страны они пытались скрыться от правосудия.

В задержании криминальной группировки принимали участие сотрудники Управления уголовного розыска полиции Киевской области, спецподразделение КОРД, бойцы полка полиции особого назначения и следователи-детективы. Спецоперацию удалось провести молниеносно и без применения табельного огнестрельного оружия.

Фото: kv.npu.gov.ua

Задержанные мужчины нападали на элитные квартиры в Киевской области и других регионах страны и обворовывали их. Угрожая хозяевам физической расправой, грабители выносили деньги, сейфы, драгоценности и ценные вещи.

Полицейские провели у злоумышленников обыски и изъяли оружие, взрывчатку, украденное имущество жертв.

Фото: kv.npu.gov.ua

Полиция открыла уголовное производство по ст. 257 (бандитизм) Уголовного кодекса Украины. Санкция статьи предусматривает лишение свободы на срок от пяти до пятнадцати лет с конфискацией имущества.

Страна

Конюх Януковича и «авторитет» Ахметова – кто влетел на Range Rover в толпу людей в Киеве

В понедельник, 19 августа на перекрестке улиц Саксаганского и Льва Толстого в Киеве произошла серьезная авария.

После столкновения автомобилей Range Rover и Tesla, внедорожник отбросило на людей. В результате водитель Tesla и пятеро пешеходов получили травмы различной степени тяжести.

Как оказалось, одного из двух мужчин, которые вышли из внедорожника, зовут Константин Згара. Эту фамилию не раз упоминали в СМИ, называя его “владельцем коней Януковича” и “криминальным авторитетом Ахметова”.

Кто ехал в RANGE ROVER в момент столкновения и наезда на пешеходов

В открытом доступе сказано, что Константин Згара владеет конным заводом “Миллениум” в Мариуполе, где, по слухам, находятся лошади Виктора Януковича и беглого олигарха Онищенко. То, что Згара связан со скачками и содержанием лошадей в 2014 году писал боец батальона “Днепр-1”, а позже депутат Верховной Рады Владимир Парасюк.

“Вчера зачищали один из периметров зоны АТО и совсем случайно наткнулись на неофициальную конюшню Януковича. Ответственным за лошадей был Згара Константин, один из боевиков Ахметова в 90-х. Введите в гугле имя и фамилию этого человека, и Вы все поймете. Добрые люди рассказали, что всех лошадей захватили рейдерским способом. Каждую неделю из этой конюшни в сторону Крыма отсылалось по десять лошадей, цена которых, поверьте, совсем не маленькая. По словам местных жителей, стоимость лошадей измеряется десятками и даже сотнями тысяч условных единиц”, – написал Парасюк в Facebook. Также в открытом доступе есть информация, что Константин Згара является председателем “Жокей-клуба “Украина”.

Константин Згара в “Жокей-клубе “Украина”

Частная скорая помощь и два водителя в RANGE ROVER: что происходило на месте серьезной аварии в Киеве

По словам очевидцев аварии, после наезда на пешеходов из Range Rover вышло двое мужчин. При чем они оба покинули салон через водительскую дверь, а потому мнения людей о том, кто управлял автомобилем, разошлись. Однако большинство людей все же указали как раз на Константина Згару, который подтвердил, что ехал на внедорожнике и, якобы, на зеленый сигнал светофора.

А вот дальше началось то, что заслуживает особого внимания правоохранительных органов. Сначала на месте происшествия прибыла одна карета скорой помощи, врачи которой оказывали помощь пострадавшей девушке. Позже к перекрестку подъехала еще одна бригада медиков, хотя все, кто уже получил травмы, были госпитализированы. “Из собственных источников нам стало известно, что это была частная скорая помощь, которую вызвал Константин Згара”, – сообщает “Информатор”.

Згара, покинув патрульный Prius, зашел в автомобиль скорой помощи. Друзья пострадавших окружили карету и обратились к полицейским с требованием не дать ему уехать. Свидетели заявляли о наличии запаха алкоголя, который доносился от мужчины.

Люди предположили, что в частной скорой Згаре могут поставить капельницу и на освидетельствовании он бы оказался трезв. Какую помощь оказывали медики в закрытом автомобиле мужчине неизвестно, но он пробыл там около 10 минут.

В то же время второй мужчина, находившийся ранее в Range Rover заявил журналистам, что именно он находился за рулем внедорожника в момент аварии, а бизнесмен из Мариуполя был пассажиром.

После Константин Згара отправился на медицинское освидетельствование на платной скорой помощи в сопровождении патрульных. Кто на самом деле управлял внедорожником и другие детали случившегося устанавливает следствие.

Источник: facenews

Мэрия Одессы заявила, что владелец сгоревшего отеля “Токио Стар” отказал в компенсациях постояльцам

Собственник гостиницы “Токио Стар”, при пожаре в которой погибли 9 человек,  бизнесмен Вадим Черный отказался расселять людей после ЧП и выплачивать им компенсацию.

Такое заявление сделали в мэрии Одессы. В частности, вице-мэр Павел Вугельман сообщил, что горсовет от имени 63 постояльцев горевшей гостиницы, которые нуждались в материальной поддержке, связались с полицией, спросив о возможной компенсации, и получили ответ, что владелец отеля не будет ничего выплачивать. Об этом сообщает “Думская”.

“Что касается собственника, то размещать людей в другой гостинице и выплачивать помощь или компенсацию, он отказался”,- сказал и мэр Одессы Геннадий Труханов.

Сам Вадим Черный назвал заявления чиновников ложью.

“Никто не отказался. Я находился в СИЗО. Кроме меня, никто решения не принимает. Компенсация предполагает вину. До решения экспертизы не может быть компенсации в любом случае. Но всем произведены выплаты просто потому, что люди пострадали. Не потому, что это компенсация или признание вины, это помощь. Людям оплачивают лечение, вернули все возможные деньги, дали на билеты”, – заявил бизнесмен.

Напомним, в ночь на 17 августа в одесском отеле “Токио Стар” призошел пожар, в котором погибли девять человек и еще десять были госпитализированы.

Страна

Топ-чиновника Донецкой области посадили на пять лет за взятку

Суд признал часть обвинения недоказанным.

Заместителя руководителя военно-гражданской администрации в Торецке Донецкой области приговорили к пяти годам лишения свободы с конфискацией имущества за получение взятки. Об этом редакция 368.media узнала из приговора Дзержинского суда.

В октябре 2017 года в полицию обратилась женщина и сообщила, что работники администрации требуют и получают деньги от местных предпринимателей. В частности, когда она пришла в администрацию, то узнала, что в этот день там назначили нового руководителя. В приемной ожидали частные предприниматели, руководители местных предприятий, которые между собой говорили о «подарках» для нового начальника. В то же время сотрудница администрации предложила скинуться 1-10 тыс. гривен. Некоторые присутствующие передали чиновнице деньги, она составила список и положила деньги в черный пакет и люди ушли.

В конце декабря 2017 года в военную прокуратуру в Краматорске обратился представитель компании «Промекоресурс» и сообщил о вымогательстве взятки. Речь шла о двух эпизодах. За разрешение на выездную торговлю елками сотрудник администрации требовал 4 тыс. гривен. Деньги передали заместителю руководителя администрации частями. Кроме того, за содействие в подписании договора аренды помещения чиновник потребовал 5 тыс. гривен, которые передали в марте 2018 года. После получения средств сотрудника администрации задержали и провели обыски.

Однако, суд признал доказанной вину мужа только по второму эпизоду. По первому эпизоду действия чиновника квалифицировали как злоупотребление влиянием. Чиновник в вопросе разрешения на торговлю елками вроде обещал повлиять на своего начальника. Суд признал это обвинение недоказанным. В зафиксированных разговорах ни обвиняемый, ни заявитель не называют лицо, на которое должны были оказать влияние и на кого чиновник мог повлиять, отсутствуют доказательства, когда впервые и при каких обстоятельствах обсуждался вопрос передачи средств. Также суд признал, что обыск, во время которых обнаружили 200 гривен с передачи взятки за елки, провели с нарушением УПК.

В суде обвиняемый вину не признал. Он сообщил, что взятка являлась провокацией и отказался от дачи показаний. Суд приговорил чиновника к пяти годам лишения свободы с конфискацией имущества.

368.media

В Мукачеві KSD AURUM влаштувала модний показ ювелірних прикрас та українського одягу

В місті Мукачево, 11 серпня, шанувальники ювелірної краси та українського fashion відвідали модний показ від KSD AURUM.

Ювелірна компанія представила на червоній доріжці сучасні прикраси з бурштином VRODA та аутентичну колекцію одягу в українському стилі від дизайнера Ганни Максимчук. Дорослих та маленьких гостей чекала яскрава розважальна програма, розіграш цінних подарунків, чарівні ювелірні прикраси та незабутня атмосфера свята.

Талановитий український дизайнер Ганна Максимчук презентувала колекцію одягу «Містичнаемоція», яка стала синергією професіоналізму, творчості та любові до України. Естетична концепція привертає увагу до культурної спадщини, народних традицій та звичаїв. Саме тому в яскравих моделях поєднуються сучасні якісні тканини та старовинний оберіг українського народу – хустка, яка залишається в центрі уваги всієї колекції.

Чарівних моделей в ексклюзивних сукнях прикрашали оригінальні та сучасні прикраси із бурштину від українського ювелірного бренду VRODA. Неперевершену красу прикрас гості заходу змогли побачити під час дефіле моделей, а також подивитись ближче та приміряти сережки, підвіски, браслети з медовим самоцвітом в ювелірному магазині KSD AURUM.

Опубликовано видео побега наркобарона Сильвера из Борисполя. ВИДЕО

Видео побега наркобарона Амоса Дов Сильвера, которого позднее задержали и депортировали в Израиль, опубликовано в интернете.

Запись с камер наблюдения в аэропорту “Борисполь” обнародовало Facebook-сообщество “Евромайдан”, информирует Цензор.НЕТ.

На эти кадрах видно, как несколько мужчин, в том числе Амос Дов Сильвер, проходят контроль безопасности в аэропорту. На наркобароне, которого сотрудники СБУ привезли в аэропорт, чтобы депортировать в Израиль, нет наручников. Он надевает куртку и какое-то время просто ждет, пока охрана аэропорта досматривает вещи, предположительно, сопровождающих его сотрудников СБУ.

Через какое-то время наркобарон оглядывается по сторонам. И, пока сотрудники СБУ заняты наведением порядка в багаже, вначале отходит в сторону, чтобы отнести на место контейнер для вещей. А потом, не останавливаясь, выходит из зоны проверки безопасности и скрывается из поля зрения камер наблюдения.

censor.net.ua

“Этот притон существовать не должен”, – журналисты еще в 2015 году требовали закрыть сгоревший одесский отель. ВИДЕО

Журналисты программы “Ревизор” еще четыре года назад указывали на недопустимые условия и нарушения в отеле.

Одесский отель “Токио Стар” требовали закрыть еще в 2015 году после выхода в эфир передачи “Ревизор”. Журналисты проверили условия проживания в отеле и сделали вывод о неприемлемых условиях для размещения в нем, передает Цензор.НЕТ.

“Этот притон существовать не должен. Считайте это официальным обращением команды “Ревизора”, – заявил ведущий телепередачи.

Ввиду дешевизны ( номер в отеле стоит 350 гривень) комнаты в отеле чаще сдают для интимных встреч, так как номера сдавали почасово и без паспортов. Журналисты обратили внимание на крошечные комнатки в отеле, где нет окон, также обнаружили грязь, плесень и ржавчину в душевой комнате, а под кроватью нашли презерватив.

Также условия проживания в гостинице обсуждали в пост-шоу “Страсти по Ревизору” после проведения еще одной скрытой съемки. При бронировании номера на два часа для свидания с “клиентом” у журналистки не взяли никаких личных данных или паспорт.

Напомним, в Одессе в ночь на субботу, 17 августа, произошел пожар в гостинице “Токио Стар”. Изначально сообщалось, что в результате чего погибли восемь человек, пострадали 10 человек.Позднее на пепелище нашли тело еще одного погибшего. Таким образом, число жертв пожара выросло до 9. По факту пожара в Одессе открыто уголовное производство. Полиция рассматривает три версии пожара в одесской гостинице, в том числе поджог с целью сокрытия убийства. В ГСЧС сообщили, что в июле была запланирована проверка гостиницы, но была изменена форма собственности, и представителей Госслужбы не допустили к проверке. ГБР возбудило против сотрудников ГСЧС в Одесской области уголовное дело о служебной халатности.

Президент Зеленский, комментируя трагедию, заявил: “Будут отвечать не только непосредственные виновники пожара. Будет отвечать Вадим Черный, владелец так называемого отеля. Лично прослежу, чтобы наказание соответствовало нормам закона и требованиям справедливости”.

Собственник гостиницы, одесский предприниматель Вадим Черный, заявил, что “произошла катастрофа” и что он готов нести полную ответственность в случае установления его вины. Вечером 17 августа владелец гостиницы “Токио Стар” Черный был задержан.

Премьер-министр Владимир Гройсман поручил начать масштабные проверки одесских гостиниц и санаториев. “Владельцы и руководители таких объектов должны нести полную ответственность за безопасность людей”, – сказал он.

censor.net.ua

Династії львівського “Закону”. Прокурори 3.0

«Задокументовано факт вимагання прокурором Львівської місцевої прокуратури №1. Під час одержання неправомірної вигоди у розмірі 12 000 грн. корупціонера затримано», – такий пост з’явився більше двох років тому у фейсбуці.

Під промовистою назвою: “Генінспекція продовжує чистку і в піст”.

Тобто, йшлося про Генеральну інспекцію Генпрокуратури.

На думку автора — допис дотепний. Бо чоловік навіть смайлика поставив.

Для “непосвячених людей” ця подія набула неабиякого резонансу. Із числа безпрецедентних.

Адже за останні 10 років, затримань прокурорів на Львівщині я знайшов лише три. І ще одне – коли прокурор сама давала хабар.

Та й то, усі вони стосувалися працівників низової ланки, що не були представниками впливових юридичних династій.

Солодка помста

У історії насторожило одне — описуючи затримання, Генпрокурор Луценко, фактично розголосив дані оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування.

Луценко вказав прізвище, ім’я, по-батькові затриманого.

В принципі – після того, як Генпрокурора звільнять – він може мати чималі судові проблеми.

Адже, порушив презумпцію невинуватості цього прокурора, оскільки ще до рішення суду назвав його «корупціонером» і сказав, на якому факті його затримано (справа “Шагін проти України”  — свідчення цього).

Скоріш за все, не випадковою була ідентифікація Миколи Каліфіцького.

Десятки ЗМІ блискавично підхопили цю новину. А далі – журналісти вже і написали, що це затримано сина Олександра Каліфіцького.

Останній — у минулому один із найвпливовіших працівників органів прокуратури.

Олександр Каліфіцький, за Януковича, керував прокуратурою Івано-Франківської області, а потім, до самої Революції – очолював Головне слідче управління Генпрокуратури.

фото — http://pda.pravda.if.ua

У ЗМІ його називали особою, наближеною до Рената Кузьміна – першого заступника Генпрокурора.

А ще – керівництво відправляло Каліфіцького на телебачення.

12 листопада 2010-го він був серед учасників програми “Шустер Live”. Каліфіцький на той час керував Головним управлінням з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури.

І, у прямому ефірі, він погрожував екс-міністру внутрішніх справ Луценкові порушенням кримінальної справи.

Наступного місяця Луценка заарештували.

Я вважаю за необхідне відтворити запис програми в тій частині, де Каліфіцький погрожує мені, що буде порушено кримінальну справу, а потім цю погрозу було реалізовано. Я клопочу, щоб на диску було знайдено цей епізод», — скаже згодом Луценко із клітки, під час засідання суду.

Він знає усіх суддів

На цій історії якнайяскравіше можна показати пов’язаність в прокурорсько–суддівському середовищі Львівщини.

Минуло більше двох років. Провадження по Каліфіцькому так і не можуть почати розглядати по суті в суді.

А все тому, що виявляється екс–прокурор знайомий буквально із всіма суддями Сихівського районного суду Львова. Та з великою кількістю працівників. Усе – звісно, в силу службових обов’язків.

І не дивно – Каліфіцький приймав участь у 251-ій справі у цьому суді.

Відповідно, семеро суддів, один за другим, взяли самовідвід. І склалася ситуація, що взагалі не залишилося кому справу Каліфіцького слухати.

Врешті, скерували провадження до іншого суду.

Тут – все продовжується. Але – самовідвід уже беруть прокурори. Які підтримують державне обвинувачення. Бо із тими – Каліфіцький працював, а з тими – підтримував дружні відносини. Ще з іншим – разом жили на курсах перекваліфікації.

Так вже п’ять прокурорів змінили.

І це стосується простого, рядового працівника районної прокуратури. А його “пів Львова знає”.

Рівне-Київ-Запоріжжя

Батько Віталія Коморного, з прокуратури Львівщини, працював на Рівненщині прокурором області.

Ігор Коморний. Фото – ogo.ua

А потім – керівником відділу в Генпрокуратурі, який займався представництвом в судах.

Брат Віталія Коморного — Олександр — суддя Львівського окружного адмінсуду.

О.Коморний. Фото – Львівський торговельно – економічний університет

Дмитро Чувашов, двоюрідний брат Віталія та Олександра Коморних – в Запорізькій області — заступник керівника місцевої прокуратури.

Один район

Випадків суддівсько — прокурорських династій – хоч греблю гати. І чомусь, посади таких прокурорів – неодмінно повинні бути пов’язані із участю в судах.

От прокурор Олена Данилів. Працює у відділі, що і підтримує державне обвинувачення, в  прокуратурі Львівської області.  Ходить в суди як державний обвинувач.

А її чоловік – суддя Пустомитівського районного суду Євген Данилів.

Але на нинішній посаді Олена Данилів із 2013-го.

А до цього, майже 16 років відпрацювала в прокуратурі Пустомитівського району.

Один район, прокуратура та суд — це явний конфлікт інтересів.

Звичайно, я не згадував у публікаціях усіх прокурорських династій та їхніх родин на Львівщині. Для цього потрібно написати з десяток статей. Про Марківих, Букаловських, Сливки, Сенечиних, Ніколіних, Поповичів, Українець, Андрес, Слиш, Зданкевич тощо.

Позиція експертів

Проблема суддівських династій — вона існує, і цієї також кругової поруки… Зберігається така тенденція, що дуже багато родичів є в судах, прокуратурі, в інших органах правопорядку. Я не можу сказати, що це сама проблема в собі. Питання в тому, наскільки об’єктивно так склалося. Навряд чи. Тому що досить тривалий час в непрозорий спосіб було – призначалися і дуже часто потрапляли за принципом родинних зв’язків, — каже Михайло Жернаков, член Громадської ради доброчесності, у минулому суддя.

Правозахисник Віктор Чарномський уже десять років особисто знає як працюють прокурори та судді:

Є так званий процесуальний прокурор, який по закону фактично не несе ніякої відповідальності за погано проведене слідство. Але він впливає. Слідчий, який веде справу, повністю залежний від цього прокурора. Він не може зробити крок вправо, крок вліво – не погодивши це з прокурором.

Адже у прокурора є влада притягнути слідчого до дисциплінарної відповідальності. Або ж навіть – відкрити кримінальне провадження – до прикладу, за недбале ставлення до своїх посадових обов’язків.

Тотальна більшість прокурорів не прийшли з вулиці та не “прийшли” по конкурсах. Вони працюють – бо за ними стоять їхні батьки та родичі.

У цій системі – пред’явити чи ні обвинувачення – вирішується у родинному чи дружньому колі – за чашкою кави або чаю.

Родинні клани спрямовують свою діяльність на особисте збагачення, — переконаний Віктор Чарномський.

Питання узгоджене в прокуратурі області

А тим часом, 2016-го Україна та ЄС спільно визначили програму реформ (Порядок денний асоціації). Ключовою є боротьба з корупцією та реформа органів прокуратури. Допомога Україні — 304 мільйони євро.

Плюс – в рамках “Програма реформи верховенства права” — Україні передбачено 52,5 млн. євро.

Ще — 83 мільйони євро – в рамках програми EUAM Ukraine. Місія сприяє реформам, зокрема зменшенню корупції.

Напевне, Європейські платники податків були б шоковані, від стану в прокурорсько–юридичному середовищі. Пов’язаності та династійності усіх кланів. Про які реальні результати від отриманої фінансової допомоги, зокрема і на реформування органів прокуратури, може йтися?

От, згадував я тих п’ятьох затриманих прокурорів у Львівській області. Це все, що я знайшов за десять років.

Думаєте вони ось так собі самодіяльністю займалися?

Оце, у суді над екс — прокурором із Бродівського району. Відеозапис негласних слідчих дій переглядали учасники справи.

Що видно на відео? Прокурор Володимир Лук’янчук у своєму кабінеті роздруковує та передає обвинуваченому аркуш. Тому, у кого він гроші ніби вимагав.

Аркуш паперу з надписом.

“Питання про перекваліфікацію та умовне покарання узгоджене в прокуратурі області куди потрібно заслати 700 доларів. 700 доларів до кінця дня / 700 – 22.07.2015 року (день перед судом)”.

Справа В.Лук’янчука продовжує слухатися в суді.

Ага, реформи. Питання “узгоджене в прокуратурі області”.

*У матеріалі використано дані Єдиного державного реєстру судових рішень та Реєстру декларацій родинних зв’язків і доброчесності.

** Працівникам прокуратури та митної служби, згаданим у розслідуванні, на офіційні адреси відповідних підрозділів цих держструктур, були надіслані запити про доступ до публічної інформації. У всіх випадках, надійшли листи, що запитувана інформація не є публічною.

Незважаючи на це, я знову спробував отримати та подати позицію згаданих дійових осіб. Тому, аналогічно, були надіслані прохання про коментар із переліком запитань. Із митних органів надійшли відповіді, що дані звернення не приймаються до опрацювання, оскільки не адресовані керівництву. Також, не дало результату звернення до прес-служби.

Натомість, від працівників прокуратури, відповідей на “прохання про коментар” не було отримано.

Тарас Зозулінський

Цей матеріал було підтримано проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.

Друга частина розслідування за посиланням

Династії львівського “Закону”. Прокурори 2.0

Прокурорсько – юридичні династії, володіючи усіма премудростями законодавчого ремесла, часто використовують своє становище для отримання різноманітних благ. Як ото – квартир від держави. Причому механізми, за якими це робиться, у цивілізованих країнах, напевне, назвали б злочинними.

Квартирна “оборудка”

От, випадок сім’ї прокурора Назара Гриціва. Працює чоловік зараз не аби де – а у відділі прокуратури області, що займається організацією та керівництвом слідства територіального управління ДБР.

У прокурора – потужні “плечі” – тобто батьки.

Мама – Віра Гриців. Із 2002-го – суддя. До ліквідації Львівського апеляційного господарського суду (2018-го) – працювала тут. На сьогодні, до його “наступника” – Західного апеляційного господарського – поки не призначена.

Сестра прокурора – Галина — працювала у Львівському окружному адмінсуді до 2016-го. Остання посада – помічник заступника голови суду.

Тато прокурора – Михайло Гриців  — “найпотужніший гравець” – суддя Касаційного адмінсуду в складі Верховного Суду.

М.Гриців. фото – Чесно. Фільтруй суд

Сестра прокурора потрапила на роботу помічником судді у той же суд, де носить мантію її батько.

Так от. У сім’ї квартира у Львові. Не мала – 82 кв. м. Відповідно, на квартирному обліку не перебували  і не потребували поліпшення житлових умов.

Однак, суддя Гриців та троє членів його сім’ї отримують службове житло в Києві. І не просто квартиру – 128.9 квадратів.

За три місяці цю квартиру було виключено з числа службових, а наступного року – приватизовано.

До чого ж тут сім’я – запитає уважний читач? Адже і прокурор Назар Гриців, і його мама суддя, і сестра – у ці роки – 2012 – 2014-ий постійно працювали у Львові?

Відповіді є у висновку Громадської ради доброчесності – стосовно судді Віри Гриців.

Тут вказано, що незважаючи на те, що троє членів сім’ї працювали у Львові, в усіх них із кінця 12-го року зареєстрованим місцем проживання стало м. Київ.

“Дуже ймовірно, що причиною такої реєстрації є штучне створення необхідних умов для отримання службової квартири великої площі”.

“Недостовірні дані щодо постійного проживання судді та членів її сім’ї надавалися і при приватизації цієї квартири. Так, відповідно до довідки Дочірнього підприємства Дарниця-1 № 56 від 14.05.2014 у квартирі мешкали усі члени сім’ї судді. А відповідно до довідки ЛКП “Під Голоском 410” №655 від 28.04.2014 усі члени сім’ї, які були зареєстровані у м. Львові на пр. Чорновола, 13.11.12 вибули до м. Київ”.

Отже, Громадська рада доброчесності вважала, що “фіктивна реєстрація у службовому житлі у м. Київ очевидно мала на меті безпідставно отримати квартиру великої площі з її подальшою приватизацією на усіх членів сім’ї, які жодного права саме на це службове житло не мають”.

У відповідь на цю історію суддя Гриців пояснив Громадській раді доброчесності, що приватизація тієї квартири жодним чином не порушує прав інших осіб.

Однак, саме по цій справі, до Окружного адмінсуду Києва звернувся позивач. Він вказав, що на квартирному обліку із 1977-го ! року. Їхня родина – вісім осіб – живуть у квартирці  30.4 метрів квадратних.

У позові стосовно незаконності наданні судді квартири зазначав: “надання житла у позачерговому порядку, зокрема третій особі, автоматично відсуває дату отримання житла особами, що перебувають у черзі”.

І ось, після такого випадку, прокурор Назар Гриців, який “вибув із місця проживання” у Львові, та згідно останньої декларації родинних зв’язків свого батька – мешкає разом із ним в Києві – так от, цей прокурор працює у Львівській прокуратурі, відділі з організації та керівництва слідством Державного Бюро Розслідувань. Яке й власне, повинне займатися боротьбою із корупцією та орг — злочинністю у найвищих ешелонах влади.

Як він встигає щодня повертатися до Києва та вести там із батьком спільне господарство?

Знаменитий суд

Юрисдикція ліквідованого Львівського апеляційного господарського – де працювала Віра Гриців – поширювалася на п’ять областей. Відповідно, то був важливий і престижний суд.

Тож не дивно, що значна кількість прокурорів є пов’язана із тутешніми вершителями правосуддя.

До прикладу, із Наталією Кравчук, яка зараз є заступницею голови Західного апеляційного господарського суду.

Н.Кравчук. фото – Західний апеляційний господарський суд

Її зять – Володимир Черневий. Заступник начальника Сихівського відділу місцевої прокуратури №1.

Чи от династія Михалюків. Суддя Олена Валеріївна була звільнена у відставку в 2017-му. Пропрацювала більше двадцяти років. Більшість – у тому ж Львівському апеляційному господарському.

Її чоловік – Василь Михалюк – суддя та секретар судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду.

Їхньому сину Роману Михалюку вдалося стати заступником прокурора Сихівського району. А згодом – першим заступником керівника Львівської місцевої прокуратури № 3.

Звичайно, у Романа Михалюка — така посада, що передбачає участь прокурора у судових процесах.

А Ольга Михалюк, невістка суддів Олени та Василя Михалюків, стала помічником судді, у тому самому Львівському апеляційному господарському суді.

Добрий дядько

Випадків працевлаштування родичів на роботу – чимало.

От, нинішній керівник Трускавецького відділу Дрогобицької місцевої прокуратури Олег Дзерин.

За трохи більше чотирьох років чоловік став керівником. Його кар’єрний шлях показовий.

До Дрогобицької прокуратури Олег Дзерин прийшов на стажування наприкінці 14-го. І минуло трохи більше чотирьох місяців – відразу став прокурором.

Не помічником чи спеціалістом – відразу прокурором. Без, фактично, вагомого досвіду роботи в цій сфері.

Коли до дрогобицької прокуратури “взяли” Олега Миколайовича на стажування, прокурором там працював брат його батька, Володимир Дзерин, який згодом пішов до прокуратури області. А батько прокурора – Микола Дзерин – голова одного із районних судів на Вінничині.

***На мій лист із проханням надати коментар та переліком запитань, прокурор Олег Дзерин надіслав таку відповідь:

— У вказаному листі наведено ваші суб’єктивні судження і оціночні поняття щодо моєї діяльності, а також моєму переміщенню по службі в системі органів прокуратури, одночасно викладені у ньому питання не стосуються моєї службової діяльності, у зв’язку з чим від надання будь-яких коментарів відмовляюся, — написав прокурор О.Дзерин. ***

Позиція експерта

Юрій Танасійчук – юрист, громадський активіст та правозахисник. Веде справи у судах більше 10 років:

— Посада судді, прокурора чи адвоката – це протилежні функції у системі права та правосуддя. Вони взаємовиключні.

І коли суддя чи прокурор мають якийсь взаємозв’язок – це є порушенням змагальності сторін. Це незалежні гілки одна від одної – мали би бути. Якщо прокурор – це довести обвинувачення, то суддя навпаки – заслухати і об’єктивно дослідити докази кожної із сторін. При тому, зберігаючи нейтральний статус.

Це не можна плутати з жодною іншою галуззю – наприклад, з медициною. Адже – вибудувана зовсім інша система координат. Якщо батько терапевта, там наприклад хірург – то вони в принципі не пересікаються.

А у разі якогось випадку, де вони спільно працювали — вони працювали над порятунком хворого. І тут у них не має протилежних функцій. Тут не має змагальності сторін.

Що стосується правоохоронців – у кожної із сторін є виконання своєї мети. Суддя – об’єктивність проведення суду, прокурор – обвинувачення, а в адвоката – захист.

Тому зв’язок між слідчим, прокурором і суддею вкрай негативний. Особливо у справах які можуть мати кримінальне покарання, — аргументує Юрій Танасійчук.

Прокурор на BMW X3

Прокурорсько-юридичні династії, окрім величезних квартир, полюбляють і фешенебельні іномарки еліт класу. А оскільки за законодавством потрібно подавати декларацію та зазначати наявне майно, у НАЗК можуть виникнути запитання – а звідки оцей от дорогий джип?

Тому, їздять правоохоронці на “чужих” авто.

Є така Городоцька місцева прокуратура. Одна з елітних на Львівщині.

Бо охоплює своєю діяльністю, зокрема Мостиський район. А тут кордон із Польщею — митниця,  контрабандні справи. Й таке інше.

Першим заступником керівника цієї прокуратури працює Марія Тормишова.

Фото – фейсбук Марія Тормишова

Полюбляє жінка елітні авто – їздить на BMW X3. 2015 – го року випуску.

Джип – не з дешевих.

З огляду на те, що у чоловіка вже у власності AUDI Q5 – 2012-го, за понад 350 тисяч, виходить непоганий автопарк.

Але якщо перевіряючі з НАЗК захочуть поставити якесь запитання – то прокурор їм може сказати – уважно читайте декларацію. Джип не мій. То мені покататися дала. Така собі Неоніла Полюлюк.

Цій жінці 57. Із невеликого міста Кам’янець — Подільський. За даними аналітичного сервісу YouControl, Неоніла Полюлюк ніколи не була та не є власником чи директором будь яких підприємств.

Я, звісно дізнався хто вона така – але ще два слова про прокурора.

Спершу, варто сказати – що Марія Тормишова – сестра судді Стрийського міськрайонного суду – Степана Саса.

архівне фото Стрийського міськрайонного суду – Степан Сас

Окрім того, її чоловік, Артур Тормишов, багато років тому працював у відділі дізнання на митниці в Мостиськах, а нині у відділі протидії митним правопорушенням управління боротьби з митними правопорушеннями Львівської митниці.

З огляду на це, виникає логічне запитання, а чи не будуть дії Городоцької прокуратури упередженими чи навпаки узгодженими із потрібними позиціями митників із Мостиська?

Бо, окрім чоловіка – митника – пані прокурор, ще й не на зовсім “звичайній” машині їздить.

Адже є такий Михайло Браславець. Він працює у відділі митного оформлення №5 митного поста “Мостиська”.

Його дружина – Тетяна Браславець – митник – на пості “Львів — аеропорт”.

подружжя митників. Фото – фейсбук  Михайло Браславець

Неоніла Полюлюк з Кам”янця-Подільського -, за моєю інформацією, начебто мама Тетяни Браславець.

Тобто перший заступник прокурора Городоцької місцевої прокуратури їздить на елітному джипі, “записаному” на тещу митника, який працює в районі, що підпадає під юрисдикцію цієї прокуратури.

Та і це ще не все. На Неонілу Полюлюк, яка ніколи й бізнесом офіційним не займалася, записано ще одного джипа BMW X3. Щоправда трохи нижчого класу – 2012-го року. І катаються на ньому донька та зять. Митники.

І так, на завершення – гарна вишиванка на фото у митника Браславця. Цікаво, чи пасуватиме до неї георгіївська стрічка, яку нещодавно постив в себе на фейсбуці Михайло Вікторович?

Бо митнику варто знати, що згідно змін до законодавства, публічне використання та демонстрація “георгіївської стрічки” карається штрафом у розмірі 50-150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

*У матеріалі використано дані Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; Єдиного державного реєстру судових рішень; Реєстру декларацій родинних зв’язків і доброчесності.

** Працівникам прокуратури та митної служби, згаданим у розслідуванні, на офіційні адреси відповідних підрозділів цих держструктур, були надіслані запити про доступ до публічної інформації. У всіх випадках, надійшли листи, що запитувана інформація не є публічною.

Незважаючи на це, я знову спробував отримати та подати позицію згаданих дійових осіб. Тому, аналогічно, були надіслані прохання про коментар із переліком запитань. Із митних органів надійшли відповіді, що дані звернення не приймаються до опрацювання, оскільки не адресовані керівництву. Також, не дало результату звернення до прес-служби.

Натомість, від працівників прокуратури, окрім О.Дзерина, відповідей на “прохання про коментар” не було отримано. Якщо все ж, відповіді, по суті, на поставлені запитання надійдуть, вони будуть опубліковані в наступній частині.

Тарас Зозулінський

Цей матеріал було підтримано проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.

Перша частина розслідування за посиланням

1 2 3 79