АМКУ ведет расследование в отношении “Укрзализныци” и дорожного строительства

Кроме того, по словам главы Антимонопольного комитета, ведется расследование деятельности облгазов.

Антимонопольный комитет Украины занимается множеством расследований, среди наиболее резонансных – злоупотребление монопольным положением группы Дмитрия Фирташа на рынке минеральных удобрений, “Укрзализныци” и дорожного строительства, сообщает “5 канал”.

Кроме того, по словам председателя Антимонопольного комитета Украины Юрия Терентьева, ведется расследование деятельности облгазов.

“Ведется очень большое расследование о деятельности облгазов. Вопросы, которые были предметом внимания – злоупотребление монопольным положением группы Фирташа на рынке минеральных удобрений. Очень большое количество сговоров на торгах, связанных с закупками” Укрзализныци “. И также мы системно анализируем сговоры на торгах при дорожном строительстве “, – рассказал глава комитета.

Кроме того, сообщается, что продолжаются расследования в отношении рынков производства и продажи продуктов питания.

Напомним, ранее сообщалось, что для работников Антимонопольного комитета Украины, который активизировался в последние годы, существует потенциальная угроза жизни и здоровью в связи с расследованием АМКУ злоупотреблений на миллиарды и штрафов компаниям на сотни миллионов гривен. Об этом сообщает “5 канал”.

Ежегодно комитет выносит 6,5 тыс. решений, расследует около 300 сговоров на торгах и проводит расследование по 30 делам национального уровня. Общий экономический эффект от деятельности АМКУ вырос с $ 50 млн в 2016 году до $ 150 млн в 2018-м. Несмотря на это, он подвергается критике от несогласного с решениями комитета бизнеса, говорится в расследовании.

По словам директора института социально-экономической трансформации Ильи Несходовского, сейчас пришло время задуматься о безопасности работников АМКУ.

censor.net.ua

АМКУ оштрафовал подставные фирмы Фонда госимущества, связанные с нардепом

Фирмы использовали одинаковые IP-адреса.

Антимонопольный комитет оштрафовал четыре площадки по оценке имущества, которые связаны с народным депутатом Антоном Яценко. Об этом написала государственный уполномоченный АМКУ Агия Загребельская в Facebook.

За антиконкурентные согласованные действия комитет оштрафовал «Ви Ай Пи Департамент» на 10,331 млн гривен, «Акцепт онлайн» – 0,34 тыс. гривен, «О закупках» – на 1,3 млн гривен, «Информационно-консалтинговый центр АСБОУ» – 2 млн гривен. Штраф на указанные компании наложили за нарушения в 2018 году. При этом в минувшем году эти площадки получили за свои услуги 183 млн гривен, из них четверть была сразу направлена на выплату дивидендов и предоставление беспроцентной возвратной финансовой помощи некоторым лицам.

По словам Загребельской, фирмы использовали одинаковые IP-адреса в отношениях с банком, имели общие контактные лица, одновременно и одинаково повышали цены на свои услуги.

За время проверки с августа 2018 года указанные компании и компания-разработчик программного обеспечения были оштрафованы на общую сумму 17,43 млн гривен. Отмечается, что в декабре 2017 года Верховная Рада одобрила создание Единой базы данных отчетов по оценке недвижимости, мотивируя это борьбой с «черными» риэлторами. Таким образом, парламент обязал субъектов оценочной деятельности вносить в нее информацию из отчетов об оценке недвижимости через автоматизированные электронные площадки.

В то же время, согласно поправкам в Налоговый кодекс, внесенными народными депутатами в «ресурсном законе из «бюджетного пакета» на 2019 год, новый участник не может зайти на рынок без согласия существующих компаний. Летом 2018 года Фонд госимущества обязал специалистов по оценке имущества сдавать отчеты с помощью сайтов-посредников, которые оказались связаны между собой и с окружением нардепа Антона Яценко.

По словам самих оценщиков, эти площадки не предоставляют никакого дополнительного сервиса, кроме пересылки данных из одной точки в другую, однако взымают плату за свои услуги. По предварительным подсчетам, за первый месяц сайты-посредники заработали минимум 23 млн гривен.

368.media

УЗ меняет порядок оплаты за пользование вагонами

«Укрзализныця» предлагает применить новый подход

Управление «Укрзализныци» обсудил с грузоотправителями порядок определения платы за пользование собственными вагонами во время грузовых операций,  — сказано в сообщении компании

Решение о его утверждении было принято на заседании правления компании 26 апреля. Кроме грузоотправителей, в обсуждении также приняли участие представители Государственной регуляторной службы Украины, Антимонопольного комитета Украины.

Директор по развитию бизнеса «Укрзализныци» Андрей Рязанцев сообщил, что основная цель введения документа — уменьшить время сверхнормативного простоя вагонов на подъездных путях, что в результате позволит улучшить оборот вагонов и увеличить возможности для клиентов пользоваться вагонами. Так, только благодаря соблюдению нормативных сроков, отведенных на грузовые операции, «Укрзализныця» может увеличить объемы перевозок грузов почти на 10% или 27 млн ??тонн в год.

По словам Рязанцева, сегодня 0,5 млн грузовых операций задерживаются более чем на 49 часов.

«На такую ??негативную ситуацию, когда вагоны превращаются в склады на колесах, влияют и действующие слишком низкие тарифы на оплату за несвоевременный возврат вагонов. Для сравнения: плата за сутки за хранение грузов в вагоне «Укрзализныци» составляет 88 грн, тогда как в элеваторе — 120 грн. Именно поэтому «Укрзализныця» предлагает применить новый подход, когда плата за пользование собственными вагонами перевозчика при выполнении грузовых операций будет состоять из двух плат: при использовании собственных вагонов перевозчика при выполнении грузовых операций и за перенос срока следующей грузовой операции для собственных вагонов перевозчика», — сказано в сообщении.

«Мы предлагаем ввести бесплатное пользование вагонами «Укрзализныци» под грузовые операции от 0 до 6 часов включительно. То есть плата для клиентов начинает начисляться с 7 часов, а не с 31-й минуты, как сегодня. Кроме этого, прогрессивная плата за перенос срока следующей грузовой операции для вагонов «Укрзализныци» начисляется, начиная с 49 часа, а не с 22 как сейчас. То есть уже будет применяться инфраструктурная составляющая тарифа. Таким образом мы будем стимулировать клиентов более эффективно использовать наш подвижной состав», — отметил Рязанцев.

Со своей стороны грузоотправители указали на ряд вопросов, требующих детального рассмотрения до введения порядка. Среди них, в частности, принцип начисления платы при формировании маршрутных отправок грузов и организации сдвоенных операций, введение ответственности «Укрзализныци» за задержку грузовых операций по ее вине, усиление контроля за выполнением грузовых операций, которые должен предоставить перевозчик, равномерное распределение вагонов и учет сезонности перевозок тех или иных грузов. Кроме этого, грузоотправители предложили продлить срок безвозмездного пользования вагонами до 72 часов, а также высказали предположение об определенных коррупционных и экономических рисках, которые могут возникнуть в результате внедрения порядка.

Источник: hubs

«Прокладочне» меню у будівельників МОЗу

Держпідприємство МОЗу викинуло з тендеру на розбудову Інституту раку будівельника «Охматдиту» заради «прокладки» зі статутником 500 гривень, заснованої лише у січні цього року.

Нарешті це сталось. Прізвище одного з представників «Наших грошей» потрапило у «Прозорро». Виглядало це феєрично: журналіста звинуватили у дискредитації та тиску на керівництво МОЗу та замовника в ситуації, коли МОЗ вже звернувся до правоохоронних органів з заявою щодо перевірки дій замовника по вказаному тендеру. Враховуючи рівень нахабства, який дозволили собі замовники у цій історії, ми ґрунтовно вивчили ситуацію і знайшли дані, достатні для порушення ще однієї справи про розпил коштів Інституту раку (так само як ми раніше знайшли докази розпилу на ремонті Шулявського мосту).

Відразу наголосимо. Шановні учасники тендерів! Ми висвітлюємо тендерні заточки та оскарження в АМКУ у суворій відповідності до нашого гранту. Тобто ми навіть запрошуємо – шліть нам свої історії в мейл і ми зробимо все що зможемо аби допомогти вам. Нехай замовники потім пищать))) Єдине що враховуйте – у нас не дуже багато робочих рук, тому  ми можемо взяти в розробку не всі історії.

А тепер повернемось до наших баранів. Йдеться про тендер ціною 2,46 млрд грнна розбудову Інституту раку. Замовником виступає Держпідприємство «Державний будівельний центр Міністерства охорони здоров’я України» (далі «ДБЦ»). І саме воно під носом у МОЗу спершу влаштувало розпил, а потім почало звинувачувати дзеркало за власне відображення.

Закупівлі «ДБЦ» по Інституту раку були скандальними від самого початку. При чому без будь-якої участі «Наших грошей». Досить згадати лише тендер на вибір проектувальника минулої осені. Тоді за 27,52 млн грн обрали фірму  ТОВ «БРК Проджект Інжиніринг», яка не надала купу документів, у тому числі про наявність кваліфікованих працівників та досвіду виконання аналогічних угод. Держаудитслужба перевірила цей тендер і встановила порушення, наслідком чого мало стати переоголошення торгів. Але «ДБЦ» проігнорувало держаудиторів. Тож приватна фірма з недоведеною наявністю досвіду і працівників розробила кошторис будівництва на 2,46 млрд грн. На жаль, всі перевірочні функції по цьому кошторису замовник поклав на приватні фірми, а не державні органи. Тому нам дуже складно підтвердити чи спростувати підозри щодо 0,5 млрд грн «маржі», які можуть бути зашитими у цей проект.

«Наші гроші» долучились до цієї історії після оголошення основного тендеру на 2,46 млрд грн. Виявилось, що замовник настільки не хотів, аби цей проект з кошторисом побачили непосвячені люди, що навіть не став оприлюднювати його у тендерній документації. А для відбиття інтересу у нормальних будівельників виставив умову: оплата лише через півроку після виконання робіт. Тобто фірми на власний страх і ризик та за свій кошт мали виконати будівництво, а потім сподіватись на оплату. Розрахунок замовника елементарний: для нормальних будівельників запропонований варіант – не варіант, а для «своїх» оплату ніхто півроку притримувати не буде – заплатять відразу.

Уцей же час фірма «Ріола-модуль лтд», відома як будівельник «Охматдиту», оскаржила в АМКУ дискримінаційні вимоги по цьому тендеру. Однак замовник вже встиг швидко змінити частину своїх заточок, а тому скарга в «тендерній колегії» була програна.

З огляду на такий шабаш справедливості власник «Ріоли» Роман Абрамовський написав пост у фейсбуку, в якому тегнув одного з авторів «Наших грошей» Юрія Ніколова, аби привернути увагу до своїх пригод. І саме цей тег і дав підстави МОЗівському замовнику заявляти про «замовний» характер наших публікацій. Хоча саме в «Наших грошах» держуповноважена АМКУ Світлана Панаіотіді опублікувала пояснення по рішенню Комітету на програну скаргу «Ріоли-модуль лтд». Тобто ми даємо висловитись усім бажаючим сторонам.

Колись так само авторів «Наших грошей» Олексія Шалайського і Юрія Ніколова вже звинувачував Юрій Бойко. Він заявляв, що наша публікація про «вишки Бойка» була «заказухою». Український суд тоді не задовольнив наш позов до Бойка, вирішивши, що «заказуха» – то нормальне оціночне судження. Тому цього разу ми не будемо страждати судовими історіями, а прямо зараз доведемо, що тендер «Державного  будівельного центра Міністерства охорони здоров’я України» – є банальним розпилом 2,46 мільярдів гривень.

Станом на зараз маємо таке.

Заявку «Ріола-модуль лтд» відхилили за ненадання низки документів. Раніше у МОЗу не було офіційних чи публічних претензій до виконання робіт фірмою. Але держпідприємство МОЗу знайшло вади у заявці «Ріоли» на Інститут раку. Про потужність претензій свідчить надання фірмою відомостей про себе з ЄДРЮО Мінюсту, а не з ЄДРПОУ Держстату.

Менше з тим, факап – так факап. Тому «Ріола» навіть не оскаржує своє відхилення. Натомість фірма заявила, що замовник з порушеннями допустив до участі в торгах іншу фірму. Розгляд скарги призначено на 19 червня, тож ми не будемо оцінювати якість цієї скарги, аби ні в кого не склалось враження, що ми намагаємось вплинути на АМКУ.

Однак ми зробили інше: ми знайшли ознаки змови у тендерних пропозиціях двох фірм ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Будмонтаж» (ця фірма зі статутним фондом 500 грн заснована у січні 2019 року) та ТОВ «Аліас інвест груп», які «ДБЦ» вирішив допустити до торгів, викинувши будівельника «Охматдиту».

  1. Обидві компанії подали майже ідентичні календарні графіки робіт. Відмінною є якість друку – кольоровий друк у «Будмонтажу» є чіткішим від чорно-білого друку «Аліасу».

Щоб схожість календарів від начебто незалежних конкурентів була очевиднішою  наводимо скрін календарного графіку відхиленої «Ріоли»:

А тепер дивіться на повне співпадіння у “конкурентів”. Таке враження, що календарний графік «Аліасу» є просто чорно-білою дещо зменшеною сканкопією графіку «Будмонтажу».

Мало того, що «конкуренти» планують робити різні роботи в одні й ті самі дні (подивіться ще раз – там однакова довжина всіх рисочок на графіках).

Так ці графіки ще й містять однаковий набір орфографічних помилок у назвах робіт (виділені жирним):

  • «Виненсення інженерних мереж»,
  • «пусконалагоджувальні роботи автоматичної [системи] газового пожежогасіння»,
  • «ефірне телевачення»,
  • «мережі зв’’язку»,
  • «влаштування під’’їздних доріг».

Також відмітимо, компанії синхронно по-різному пишуть поєднання прийменників «з-під». В одному випадку окремо «з під», в іншому через дефіс – «з-під».

  1. Обидві компанії подали страхові гарантії, які не відповідають вимогам тендерної документації, адже не містять підпису та відбитку печатки страховика.

Обоє учасників скористались послугами однієї і тієї ж страхової компанії «Смарт Іншуранс», зареєстрованої у селі Дружня на Київщині. Страховик видав їм довідки практично одночасно. При цьому, страхова гарантія «Будмонтажу» із вихідним номером 5130 була видана 26 квітня, а довідка «Аліасу» із нижчим номером, 5123, дивним чином, – 2 травня.

Водночас, решта довідок від страховика для страхових гарантій цих «конкурентів», хоч і видані 2-3 травня, є послідовними і їхніми вихідними номерами є 1-6.

  1. Жоден з допущених учасників тендеру не є самостійним будівельником. Обидві компанії планують залучити субпідрядників з обсягом виконання робіт понад 50%.

«Аліас» планує доручити 60% робіт такому собі ТОВ «Ремводпласт Плюс».

У 2017-му «Ремводпласт Плюс» фігурував у кримінальному провадженні Київської місцевої прокуратури як користувач послуг конвертаційного центру для ухилення від сплати податків.

Також відомо, що «Ремводпласт Плюс» по одному з будівельних об’єктів була на субпідряді у ТОВ «Тауріс», яке було проектувальником при авторському нагляді Чірки Анни Анатоліївни. Ця Чірка на нашому тендері по Інституту раку є інженером з кошторисної роботи «Будмонтажу» – єдиного допущеного конкурента.

«Будмонтаж» обіцяє залучити на 75% субпідрядних робіт ТОВ «Хозхімсервіс», давно відоме читачам «Наших грошей».

«Хозхімсервіс» належить донеччанам Аллі Євгенівні і Давіду Олеговичу Кізіменкам, керує фірмою Марк Олегович Кізіменко. Батько останніх двох Олег Олександрович Кізіменко колись очолював Управління капітального будівництва Донецької ОДА, а з 2012 року був заступником мера Севастополя Володимира Яцуби. За даними місцевих ЗМІ, після анексії Криму Росією Кізіменко-старший залишився на тій же посаді при так званому губернаторі Сергію Меняйлі, а у 2015-му його звільнили.

Субпідрядники «Аліасу» та «Будмонтажу» мали взяти на себе дослівно аналогічні роботи. А різниця між 60% субпідрядних робіт у одного і 75% іншого пояснюється тим, що «Хозхімсервіс» зобов’язувався виконати замість генпідрядника ще й «Інші роботи визначені проектно-кошторисною документацією».

Зауважимо, що замовник свідомо дозволив участь «прокладок» у тендері. Оскільки заклав норму, що будь-які вимоги до будівельного досвіду учасників можуть задовольнити саме субпідрядники. Тому «Будмонтажу» вдалось пройти пре-кваліфікацію на тендері ціною 2,5 мільярди, навіть не маючи на руках ліцензії на господарську діяльність, пов’язану зі створенням об’єктів архітектури. Станом на 2 червня цього року статус заявки на її отримання від березня поточного року – «отримання».

Фактично такі тендерні документації означають лише одне – замовник готовий мати справу не з будівельником, а фірмою-прокладкою, яка віддасть роботи на виконання реальній фірмі, а сама – лише збиратиме вершки із вартості договору.

Про безпосередніх учасників тендеру

ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія Будмонтаж»

Фірма зі статутним фондом 500 грн заснована у січні 2019 року. І з того часу фірма встигла виграти вже два тендери «ДБЦ» окрім нинішнього по Інституту раку: 105,95 млн грн. на капремонт лабораторії та 18,47 млн грн. на реконструкцію приміщень №12-17 радіологічного корпусу Національного інституту раку. При цьому в цих торгах вже і була зреалізована заточка про умови розрахунків. Якщо початково замовник не обіцяв авансу взагалі, то коли «Будмонтаж» виграв тендер і уклав угоду з повним цитуванням істотних умов – через тиждень уклали допугоди, якими внесли 30% авансу протягом десяти робочих днів.

Одноосібною власницею фірми є кримчанка Олена Ремізова, яка нині прописана у Києві. Керівником «Будмонтажу» є Олена Борзаковська, яка на початку лютого цього року опублікувала декларацію перед звільненням з посади головного держінспектора Сектору з управління ризиками Енергетичної митниці ДФС.

Фірма ще не отримувала державних підрядів.

ТОВ «Аліас Інвест Груп»

Засноване у квітні 2015 року юридичною компанією «Лекс Уно» та її контролером Тетяною Рибалко. За даними «Youcontrol», в середині 2016 року у компанію зайшли Віталіна Кігім та ТОВ «Домобудівельна компанія Росичі» Олександра Кириленка і Юрія та Ольги Безкровних, керівником був Сергій Каличак, відомий як помічник екс-депутата-регіонала Сергія Кацуби.

Уже весною 2019-го власниками «Аліасу» стали Андрій Яровенко (він же – новий керівник фірми), Ольга Могильна, Андрій Близнюк та згадувана Віталіна Кігім, а контактний номер телефону компанії змінився на той, який використовує ТОВ «БК Олімпік» із вулиці Зоологічної, 4А тих же Сергія Каличака, Андрія Близнюка та Юрія Лисенка.

Про зв’язки фігурантів з Мінекономрозвитку

«Аліас» виринув у державних тендерах лише цього року. Окрім Інституту раку, фірма виявилась єдиним допущеним конкурентом на тендері по будівництву павільйону України на Всесвітній виставці «Експо-2020» у місті Дубай (ОАЕ) за $5,10 млн. Ці торги теж були досить скандальними, оскільки там замовник викинув з торгів три фірми, залишивши лише двох учасників – арабську «ASGC Construction Llc», що зрештою і отримала підряд, та наш «Аліас», який виконав функцію спаринг-партнера (відкриті торги можливі лише за участі двох допущених учасників). Цей тендер проводило держпідприємство «Експо-2020» Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва.

У свою чергу у  лютому 2019 році питання розбудови Інституту раку розглядали на засіданні Міжвідомчої комісії з питання інвестиційних державних проектів під керівництвом першого віце-премєра Степана Кубіва. Тоді доповідачами були замміністра МОЗ Роман Ілик та представник ДП «Державний будівельний центр МОЗ України» Юлія Оваденко.

Источник: nashigroshi

Дорогое удовольствие: что не так с государственными предприятиями в Украине?

В Украине насчитывается более 3500 государственных предприятий, поэтому государство играет в экономике гораздо большую роль, чем это происходит в других странах. Ситуацию надо менять.

Час змін настав! Економіка України входить у четвертий рік свого відновлення. Триває зниження рівня бідності, зростає реальна заробітна плата.

Ці досягнення дуже важливі з огляду на конфлікт, що триває на сході країни, та глибинну кризу, яка охопила Україну у 2014–2015 роках, коли економіка обвалилась у цілому на 16 відсоткових пункти.

Цей перехід від кризи до впевненості свідчить про волю українського народу та його стійкість у реалізації багатьох важких реформ.

 А тепер настав час для того, щоб на основі цієї впевненості вивільнити продуктивність українців, відкрити економіку для конкуренції та обмежити роль владних інтересів: державних підприємств та фірм, що пов’язані з політиками.

 Розпочнемо з державних підприємств. В Україні їх налічується більше 3500, тому держава  відіграє в економіці набагато більшу роль, ніж це відбувається у сусідніх країнах.

Попри те, що лише половина з цих підприємств працює, вони продовжують існувати у різних сферах:  від енергетики – до виробництва спирту, від комерційних банків – до готелів.

Частина держпідприємств є потужними, вони мають значну частку ринку в більш ніж половині секторів, де працюють.

Регулювання їх діяльності часто є недосконалим і непрозорим: далеко не всі державні підприємства оприлюднюють свою фінансову звітність чи мають аудиторські звіти, а показники операційної діяльності подекуди взагалі недоступні.

Насамкінець, вони «задорогі» для економіки, бо користуються доступом до фінансових ресурсів на пільгових умовах через державні банки або під гарантії уряду розміром близько 18% ВВП у 2014 році і це при тому, що близько половини з них є збитковими.

Роль держпідприємств у багатьох секторах важко пояснити, враховуючи відсутність очевидних національних інтересів, стратегічних міркувань або цілей розвитку.

Важливим чинником є також і те, що домінування цих підприємств перешкоджає приватним фірмам вступати у сектори  економіки, де б конкуренція була життєздатною.

Несприятливий вплив на конкуренцію через таку концентрацію держпідприємств додатково посилюється  надмірним впливом приватних фірми з політичними зв’язками.

Компанії-монополісти зі зв’язками з олігархами контролюють ключові ринки, в тому числі ринок харчових продуктів, транспортних перевезень і енергії.

На ці фірми, що становлять менш ніж 2% від усіх по країні, припадає понад 40% обороту і контроль 50% сукупних активів у цих сферах.

Це вказує на слабку антимонопольну політику з боку держави і вплив інтересів приватних осіб на важливі регуляторні процеси.

Конкурентна політика

Цілеспрямована регуляторна політика може обмежити ці дисбаланси і покращити результати на ринку для приватних компаній та споживачів.

Потрібні рішучі дії з боку уряду, спрямовані на зміцнення конкурентної політики та процесів її впровадження задля посилення дії ринкових механізмів та створення рівних і конкурентних правил гри.

Без результативного «анбандлінгу» (розділення) державних підприємств і загальної лібералізації оптового ринку електроенергії на ньому навряд чи з’являться приватні інвестиції.

Водночас лібералізація та відмова від установленої законом монополії у сфері телекомунікацій і транспорту(залізничного та водного) збільшить конкуренцію та допоможе знизити ціни.

Після обрання нового президента та в очікуванні на призначення нового уряду в Україні настав час скористатись можливостями, щоб забезпечити  зростання економіки, створити робочі місця, що сприятиме підвищенню рівня життя більшої кількості громадян.

Економічне зростання останніх трьох років, чиї плоди лише зараз починають відчувати мільйони українців після важких подій 2014 року, не зможе вкоренитись без значних інвестицій і підвищення продуктивності.

А для цього потрібно відкрити ринки для справжньої конкуренції.

 Одним із перших кроків має стати справжнє реформування держпідприємств, що передбачатиме:

— розділення «природних монополій», а особливо найбільших з них: НАК «Нафтогаз України» та «Укрзалізниці»;

— приватизація держпідприємств, які не мають стратегічного значення для економіки;

— вдосконалення корпоративного управління «природними монополіями» та держпідприємствами, які мають стратегічне значення для економіки країни шляхом призначення незалежних спостережних рад і зміцнення фінансової прозорості.

Паралельно влада може зміцнити незалежність Антимонопольного комітету України.

Це дало б змогу Антимонопольному комітету зосередитись на розв’язанні проблем, які обмежують можливості входу на ринки та створюють нерівні умови і додаткові переваги для приватних та державних підприємств.

Ці чітко визначені кроки можуть сприяти економічному зростанню та принести користь усім: населенню, бізнесу та уряду.

Україна подолала довгий шлях і тепер готова до того, щоб створювати кращі, більш справедливі та рівні економічні умови для всіх громадян.

Источник: epravda

Перші тендери ЦВК призначені на… після виборів

Аукціон по закупівлі бланків протоколів виборчих комісій призначено на 30 липня, тобто після самих виборів 21 липня. Але це поки що не проблема, бо якщо ЦВК не буде тягнути – «Прозорро» само призначить аукціон раніше.

Це потенційно дуже скандальна ситуація. Бо саме (не)виконання тендерних процедур може зірвати дострокові вибори до Верховної Ради. І здається серед політиків є купа людей зацікавлених у тому, аби ці вибори не відбулись. А відтак зрив виборів можна буде забезпечити через… «тендерну» колегію Антимонопольного комітету.

Як під вибори заклали «тендерну» міну

Після того, як 23 травня в «Урядовому кур’єрі» було оприлюднено указ президента Володимира Зеленського про дострокові вибори Верховної Ради 21 липня, відбулось дві речі.

  • Голова ЦВК Тетяна Сліпачук, яку пов’язують з народним депутатом від БПП Олександром Грановським, заявила, що Центрвиборчкому не вистачить відведених двох місяців на підготовку до виборів, бо «законодавство про державні закупівлі не враховує швидкоплинності виборчого процесу позачергових виборів, який в даному разі триватиме лише 58 днів»;
  • Центрвиборчком 25 травня таки почав оголошувати закупівлі для дострокових парламентських виборів. Станом на 1 червня оголошено півтора десятки процедур на загальну суму 81,44 млн грн.

У суворій відповідності до закону, Центрвиборчком почав закупівлі по процедурам в залежності від їх очікуваної вартості. Якщо товари чи послуги коштують до 133 тисяч євро – то це просто «відкриті торги» (наприклад, тендер на послуги з виготовлення та доставки видання Закону України «Про вибори народних депутатів України» очікуваною вартістю 2,33 млн грн оголошено 28 травня і аукціон призначено на 13 червня).

Частина найбільших закупівель мають очікувану вартість більшу від 133 тисяч євро. Наприклад, послуги з виготовлення та доставки партійних та кандидатських плакатів (14,38 млн грн.), бланків протоколів і актів (20,78 млн грн), виборчих скриньок (11,55 млн грн). Тому ці закупівлі оголошені про процедурі «відкриті торги з публікацією англійською мовою».

І саме по цим тендерам дати аукціонів призначені на 30 липня, тобто на через тиждень після самих виборів 21 липня:

Зверніть увагу – йдеться про аукціон на придбання бланків протоколів для виборчих дільниць, таких як: протокол ДВК про підрахунок голосів, акт про погашення неправильно заповненого виборцем виборчого бюлетеня, – загалом 50 видів документів. Тобто вибори, безумовно, не можуть відбутись без цих бланків. Всередині тендерної документації Центрвиборчком написав, що бажає отримати ці бланки не пізніше 16 липня, тобто за тиждень до дня виборів:

Але повторимо – дату аукціону в системі «Прозорро» поки що призначено на 30 липня, тобто вже після виборів. А отже дострокові вибори будуть гарантовано зірвані, якщо все буде йти так як є.

Формально звинувачувати Центрвиборчком ні у чому. Він почав оголошувати тендери відразу після оголошення виборів. Ті самі бланки протоколи бланків під час президентських виборів цього року на суму 15,72 млн грн замовлялись по такій же процедурі «відкриті торги з публікацією англійською мовою».

Але звернемо увагу на такий нюанс – взимку тендер було оголошено 15 січня, а дату аукціону призначено на 25 лютого (зрештою він успішно завершився угодою з переможцем 13 березня). Тобто аукціон було призначено на 40-й день після виборів.

А зараз між оголошенням тендеру 25 травня і датою аукціону 30 липня – 67 днів. Тобто маємо майже двократну різницю у порівнянні з президентською кампанією – «протокольний аукціон» відтягнуто на 27 днів у порівнянні з аналогічним зимовим тендером. А цих 27 днів було б цілком достатньо для повноцінного завершення процедури з дотриманням законних термінів. Ось схема термінів для відкритих торгів з публікацією англійською мовою:

Держуповноважена АМКУ Агія Загребельска у зв’язку з цим повідомила, що дату аукціону автоматично формує електронна система «Прозорро». А тому, якщо замовник буде швидко виконувати залежні від нього процедури, та якщо не буде спроб затягнути тендери ззовні шляхом оскарження відкритих торів у «тендерній» колегії АМКУ – тоді «Прозорро» автоматично перерахує дати аукціонів і призначить на більш ранні дати.

Тобто очевидно наступне – якщо Центрвиборчком буде на кожному з етапів тендерів використовувати максимальні строки, то процедури затягнуться аж до після виборів. Подібну історію ми вже бачили з інавгурацією Зеленського, яку зробили найпізнішою в історії України саме завдяки якнайдовшим строкам на кожному з етапів, що дозволені законом.

Як запобігти зриву виборів через тендерні нюанси?

Перший і найбільш очевидний крок провалила Верховна Рада. Антагоністи Зеленського не захотіли розглядати зміни до тендерного законодавства, які дозволили б скоротити процедури для виборів.

Так, законопроект від Зеленського був поганий, оскільки дозволяв назавжди вивести з-під тендерного закону усі закупівлі виборчкомів на усі вибори у майбутньому – планові та позачергові. А це дає простір для розпилу. Парламентарі могли самотужки визначити, що винятки стосуються лише цієї кампанії 2019 року. Але вони вирішили не допомагати ініціатору розпуску парламенту і взагалі не включили розгляд тендерного законопроекту до порядку денного.

Свій варіант вирішення проблеми в межах компетенції зробило Міністерство економрозвитку. 24 травня МЕРТ підготувало наказ «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі» за підписом замміністра Максима Нефьодова.

Цей наказ поки що не вступив в силу через те, що Міністерство юстиції його не заюстувало. (І не факт що взагалі заюстує без окремого доручення уряду Володимира Гройсмана, котрий подав у відставку і вирішив більше не працювати.)

Суть пропозиції МЕРТ полягає в тому, щоб надати Центрвиборчкому право лише для цих дострокових виборів 2019 року дробити предмет закупівлі на обсяги, достатні для кожної окремої виборчої комісії або груп виборчих комісій. Це означає, що ЦВК міг би взяти отой тендер на виготовлення мільйонів протоколів вартістю 20,78 млн грн і подрібнити замовлення для окремих районів. І тоді б предмет закупівлі для кожного окремого випадку міг би коштувати менше від 200 тисяч гривень. А це є поріг, нижче якого замовники мають законне право не проводити відкриті торги взагалі, а швидко укладати так звані «допорогові угоди» на власний розсуд з самотужки визначеним підрядником.

Також переведення закупівель ЦВК з «відкритих торгів» у режим «допорогів» дозволяє уникнути етапу оскаржень у Антимонопольному комітеті. Держуповноважені готові розглядати будь-які скарги по виборам у найкоротші терміни, але це однаково дає можливість тендерним троллям відтягувати закупівлі принаймні на дні. І в ході такої швидкоплинної кампанії навіть кілька додаткових днів відтяжки можуть зірвати всі вибори.

Тобто пропозиція МЕРТ вирішує проблему поточних виборів. Але у такої схеми все-таки є мінус.

На відміну від законодавчих змін, які мають прийматись щонайменше 226 нардепами різношерстного парламенту, у цьому випадку мова йде про нормативку рівня міністерства. І якщо зараз мета очевидно блага – допомогти провести вибори для повноцінного і легітимного функціонування вищого органу влади України – то хто дасть гарантії, що скринька Пандори залишиться зачиненою? Якщо зміняться посадовці у МЕРТ, наступники зможуть апелювати до досвіду попередників, і так само обгрунтовувати поділ предмету закупівлі для закупівлі вугілля для окремих шкіл чи ліків від якихось окремих хвороб. І тоді у ці дірки гарантовано почнуть пропихатись різноманітні шахраї. Бо по допорогам – контролю майже ніякого.

Тож виглядає так, що найменше шкоди буде, якщо Центрвиборчком все-таки не стане грати в «італійський страйк», а АМКУ спрацює якнайшвидше у нинішній ситуації з рекордним обсягом скарг і купою незаповнених вакансій у профільному департаменті.

Інакше доведеться все-таки дозволяти виключення для ЦВК. А в найгіршому випадку матимемо юридично-правову вакханалію за участі суддів з Окружної.

Источник: nashigroshi

АМКУ оштрафував Тігіпка за порушення під час купівлі Кузні на Рибальському у Порошенка

Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував завод Кузня на Рибальському бізнесмена Сергія Тігіпка на 136 тис. грн. Рішення від 20 травня опубліковано на сайті АМКУ.

Штраф накладено за подання АМКУ недостовірної інформації в заяві про надання дозволу на придбання заводу бізнесменом Тігіпко через кіпрську компанію Еwins Lімітеd. У документі йшлося про те, що Кузня на Рибальському контролює дві компанії – Ленд Девелопмент ЛТД Плюс і Строй-Реновація. У жовтні минулого року представник Тігіпко повідомив комітету, що ця інформація не відповідала дійсності. У Кузні на Рибальському є ще низка підконтрольних компаній: Будинок Культури, Медико-санітарна частина, ЛК-Металургія, Парус, Житлово-експлуатаційна контора-ЛК, Зовнішекономсервіс і Київгейст Інвестмент.

Таким чином, ПрАТ Кузня на Рибальському порушило п. 15 ст.50 закону України про захист економічної конкуренції. Штраф потрібно сплатити в двомісячний термін.

Завод Кузня на Рибальському (раніше Ленінська Кузня) був створений в 1862 році. У 1995 році його придбав Петро Порошенко, бізнес-активами якого управляє фонд Прайм Ессетс Капітал.

З початком війни на Донбасі завод освоїв виробництво нових розробок оборонного призначення. Там випускають бойові модулі і бронемашини, а також гранатомети і зенітні установки. З 2016 року Кабінет міністрів дозволив заводу здійснювати експорт товарів військового значення. Це допомогло підприємству, яке щорічно несло багатомільйонні збитки, збільшити замовлення. У 2017 році його прибуток склав 18,6 млн грн, а виручка — 776 млн грн.

На момент продажу фонду Прайм Ессетс Капітал належало 73,9% акцій. Ще 20,13% акцій було у фонду ВІК Ігоря Кононенко, депутата від БПП і давнього бізнес-партнера президента. У листопаді 2018 року ці фірми продали свої акції (3,23 млн або 94,03%) підконтрольної Сергію Тігіпку кіпрської компанії Еwins Lімітеd. Найвища ціна однієї акції, по якій кіпрська компанія придбала акції заводу, становила трохи більше $93. Максимальна вартість покупки пакета акцій — $300 млн.

Порошенко заявив, що продав завод для уникнення конфлікту інтересів.

В інтерв’ю НВ Тігіпко розповів, що планує побудувати в Києві на територіях заводу Кузня на Рибальському житловий масив і великий торгово-офісний центр.

НВ

АМКУ предупредил о возможном росте цен на топливо

Рынок топлива в Украине является импортозависимым.

Новые правила вывоза с территории России бензина, дизельного топлива и сжиженного газа, которые будут действовать с 1 июня, могут обусловить рост цен на топливо в Украине.

Об этом сообщает UBR со ссылкой на данные Антимонопольного комитета.

Отмечается, что отечественный рынок бензина, дизельного топлива и сжиженного углеводородного газа в качестве моторного топлива является импортозависимым.

«Поскольку около 80% нефтепродуктов от общего объема импорта ввозится на территорию Украины из Республики Беларусь и Российской Федерации, ресурсное наполнение рынка и ценовая ситуация на нем напрямую зависит от стабильности поставок горючего из указанных стран. По информации, размещенной в СМИ, с 1 июня 2019 года вывоз из Российской Федерации на территорию Украины бензинов моторных, дизельного топлива и сжиженного газа будет возможным только при наличии разрешения, выданного Министерством экономического развития Российской Федерации. Это создает риски ограничения конкуренции на рынке оптовой торговли нефтепродуктами и может вызвать рост цен на топливо в розничной сети, в том числе в связи с необходимостью диверсификации источников поставок», — говорится в сообщении АМКУ.

О существующих угрозах относительно ресурсного наполнения рынка Антимонопольный комитет сообщил в Администрацию президента, Совет национальной безопасности и обороны, а также в Кабинет министров.

«В свою очередь АМКУ внимательно будет следить за ситуацией с целью недопущения участниками рынка нарушений законодательства о защите экономической конкуренции. В случае выявления таких нарушений Комитет будет принимать меры в соответствии с действующим законодательством», — отметили в ведомстве.

hvylya.net

Лампочка Гройсмана. Что будет с тарифами на электричество в Украине с 1 июля

Украинцам придется покупать электроэнергию по-новому.

«Страна» уже писала, что с 1 июля должен заработать рынок электроэнергии. Сроки прописаны в законе «О рынке электрической энергии», принятом еще в 2017 году. Но, по мере приближения даты «Х», страсти вокруг этого вопроса все больше накаляются.

С одной стороны, новая схема прогрессивнее действующей. Ведь потребители смогут выбирать своего поставщика электроэнергии, тогда как сейчас его украинцам «назначают». Соответственно, конкуренция должна откорректировать и тарифы, и качество услуг.

С другой стороны, те же тарифы могут резко взлететь — от 30% до 200-300% и даже больше. Ведь, сколько бы сторонники реформы не говорили о честной конкуренции, в условиях, когда рынок электроэнергии контролирует узкий круг компаний, расчитывать на изобилие рыночных предложений явно не приходится.

Плюс — эксперты говорят о неготовности нормативной базы, возможных сбоях в схеме поставок и пр. Поэтому многие считают, что внедрение рынка лучше отложить. Решение должна принимать Верховная Рада, но, после ее роспуска, депутатам эта тема в буквальном смысле — до лампочки.

Премьер-министр Владимир Гройсман, который уже заявил о своей отставке, может дать добро на принятие на «последнем Кабмине» 22 мая ряда энергетических решений, от которых уже заранее пытается откреститься команда Зе.

«Оказывается Кабмин в среду планирует принять несколько очень масштабных коммерческих решений, в частности, относительно возможного нового рынка электрической энергии с 1 июля (который, скорее всего, потянет за собой скачек цен). Вообще идея нового рынка означает, что государство не регулирует цены производителей, но действуют равные правила игры и участники находятся в равных конкурентных условиях. Но в связи с не готовностью этого рынка возникают перекосы, которые нужно оплатить», — написал на своей странице в Facebook советник президента Зеленского по вопросам энергетики Андрей Герус.

«Страна» разбиралась как в Украину будут запускать рынок электроэнергии, и как он изменит платежки рядовых граждан и тарифы для бизнеса.

Продажное электричество

Старт реформе рынок электроэнергии был дан еще в 2017 году, когда парламент утвердил соответствующий закон. В нем прописан переход на европейскую систему энергоснабжения и реализация в Украине Третьего энергетического пакета ЕС.

Согласно ему, производством, транспортировкой и продажей электроэнергии должны заниматься разные компании.

Собственно, этот этап большинство энергокомпаний уже прошло, проведя анбандлинг, то есть, выделив из свое структуры компании по поставкам и распределению электроэнергии. Из-за этого в платежках украинцев а свет появилось несколько строк — за само электричество и его поставку. Хотя сам тариф пока не изменится и составляет 90 копеек за киловатт при условии потребления до 100 квт часов и 1,68 гривен, если больше.

Следующий этап —  запуск свободного рынка. Когда потребители (в первую очередь, промышленные компании и юрлица) смогут выбирать себе поставщика, а государство не будет регулировать тарифы.

Для этого планируется в корне поменять схему продаж электроэнергии. Сейчас на оптовом рынке электроэнергии один покупатель — государственная компания «Энергорынок». Ей генерирующие компании обязаны «сдавать» всю электроэнергию, а уже оттуда идет распределение на облэнерго. Последние обеспечивают электричеством конечных потребителей.

По такой же схеме, только в обратном порядке, идут деньги за электроэнергию: от населения в облэнерго, затем в «Энергорынок», который распределяет средства между электростанциями по утвержденному НКРЭ тарифу.

Эта цепочка уже давно не нравится генерирующим компаниям. Ведь они крайне зависимы от регулятора в части тарифов. К примеру, атомщики регулярно жалуются, что их «недооценивают» — на долю атомной электроэнергии приходится почти 60% в объемах и менее 30% в деньгах. Что не позволяет модернизировать АЭС и провоцирует частные аварийные отключения энергоблоков.

По плану реформы, уже с 1 июля этого года начнут функционировать несколько схем продаж электроэнергии — двухсторонние договора, рынок на сутки вперед, внутрисуточный, балансирующий, вспомогательный рынки. А также биржа, на которой будет продаваться электроэнергия государственных генерирующих компаний («Энергоатом», «Укргидроэнерго», «Центрэнерго») и частных производителей по договорам с потребителями (юрлица).

На рынок «на сутки вперед» будет попадать электроэнергия, не выкупленная по двухсторонним договорам. А на внутрисуточный — излишки с рынка «на сутки вперед». То есть, там электричество будут продавать «сегодня на сегодня». Не востребованную электроэнергию на балансирующем рынке будет выкупать оператор магистральных сетей «Укрэнерго». А рынок вспомогательных услуг — это своего рода «запасы» электроэнергии.

Главный аргумент сторонников запуска свободного рынка электроэнергии — честная конкуренция, которая должна была отрегулировать качество услуг и тарифы.

«Отсутствие большого количества производителей электроэнергии, высокая концентрация и «ручной режим» ценообразования привели к серьезным ценовым отклонениям, когда стоимость тепловой генерации выше европейской, а стоимость атомной — ниже. Единственный способ усиления конкуренции — сильные регулятор и АМКУ и сугубо рыночные механизмы — прежде всего, импорт электроэнергии и свободный доступ новых производителей. Существующие технические возможности для импорта позволяют обеспечить до 10% конкуренции с внутренней генерацией уже с 1 июля», — поясняют в «Укрэнерго».

По данным «Укрэнерго», порядка 55,2% производства электроэнергии в 2018 году обеспечил государственный «Энергоатом», около 21% — ДТЭК Рината Ахметова, до 8% — «Укргидроэнерго», около 6% — «Центрэнерго» и т.д. То есть, по-сути речь идет о нескольких крупных производителях, фактически монополистах. И заставить их снизить цены должен натиск импортеров и новых производителей.

По 10-12 гривен за киловатт

Но чем ближе дата «Х», тем больше опасений у экспертов и самих энергетиков.

«Не принят порядок проведения электронных аукционов. Это значит, что госкомпании, а они обеспечивают 75% электроэнергии, пока не смогут быть участниками рынка двухсторонних договоров. Даже после принятия необходимых нормативных актов, на подготовительные мероприятия понадобится не менее 60-75 дней. То есть, реально госкомпании не смогут быть полноценными участниками рынка до сентября-октября. Это значит, что их объемы электроэнергии будут продаваться на «суточных» рынках (на сутки вперед, внутрисуточном- прим. Ред). Но даже исходя из европейской практики цена на рынке на сутки вперед на 30-40% выше, чем по двухсторонним договорам. У нас эта разница будет 100%. И по таким ценам будут вынуждены покупать электроэнергию промпотребители и юрлица. Но это еще без учета перекрестного субсидирования, которое действует в Украине, когда часть затрат с тарифа для населения перекладывается на юрлиц. Если заложить еще и эту составляющую, то цена может просто взлететь — будет 10-12 гривен за киловатт. Это неподъемная сумма  для большинства предприятий. Есть опасность кризиса неплатежей, который по цепочке потянет за собой всю экономику. Эффект будет катастрофическим», — прокомментировал «Стране» экс-нардеп и председатель правления «Запорожьеоблэнерго» Дмитрий Крючков.

По его мнению, запустить рынок в 1 июля не позволит также отсутствие синхронизации всех систем.

В то же время экс-министр топлива и энергетики Иван Плачков уверен, что субъекты энергорынка готовы к реформе.

«Мы ввели первую часть энергореформ с нового года (разделение генерации и поставки — Прим. Ред.) , и можем констатировать, что первый этап прошел успешно. И не было никаких ценовых катаклизмов. Остался месяц до внедрения второго этапа. Это достаточное время, чтобы и парламент, и правительство скоординировали работу. Не вижу причин, чтобы они не смогли этого сделать. Нужно системно работать ежедневно, чтобы вовремя провести вторую часть реформы. Мы не должны делать два шага назад, когда уже сделан шаг вперед», — сказал  Плачков. Собственно, у сторонников запуска рынка с 1 июля есть и еще один веский аргумент — от своевременности реформы зависит выделение помощи от ЕС в размере 500 млн евро.

«ОСМД уже платят вполовину больше»

Впрочем, власти все же решили подстраховаться. Для бытовых потребителей будут свои поставщики со спецобязательствами, и свой регулируемый тариф. В теории он может вырасти, но не в разы. НКРЭ подсчитала, что цена должна быть не ниже 2 гривен за киловатт, — говорит глава Жилищного союза Украины Александр Скубченко.

По сути, запускается такая же схема как и по газу для населения.

По словам Андрей Геруса, на Кабмине 22 мая могут быть выбраны две компании, на которые возложат специальные обязательства по электроэнергии на сумму около 80 млрд гривен в год. Это государственные «Энергоатом» и «Укргидроэнерго». Они должны будут поставлять электроэнергию населению до 31 декабря 2020 года.

В Министерстве энергетики рассчитывают, что выбранные генерирующие компании будут продавать электроэнергию поставщикам универсальных услуг (ПУУ). Те в свою очередь  станут снабжать бытовых потребителей по двухсторонним договорам на электронных аукционах. Порядок проведения аукционов отдельно утвердит Кабмин.

«По закону, поставщик универсальной услуги не имеет права отказать потребителю в подписании договора на поставки электричества», — отмечает Олег Попенко.

НЭК «Укрэнерго», по задумке профильного министерства,  должна будет компенсировать поставщикам выполнение спецобязательств и  покрывать дефицит от покупки/продажи электрической энергии бытовым потребителям. Эти условия будут распространяться как на население, так и на «юрлиц, созданных путем объединения физлиц», то есть, ОСМД.

Власти ищут лазейку, которая бы позволила удержать тарифы для населения не случайно. «Тестовый» запуск рынка с начала этого года уже выявил массу проблем.

«Не стоит ожидать ничего хорошего, что и показал конец 2018 — начало 2019 года, когда тысячи ОСМД по всей Украине вынуждены были подписать договор последней надежды и переплачивать по 50% на  киловатте. Дело в том, что м ногие  ОСМД не знали или не успели подписать договора с поставщиками, и вынуждены были подписать договора последней надежды, по которым цены намного выше», — говорит председатель правления ГО «Центр содействия реализации энергоэффективных и экологических проектов» Олег Попенко.

«Правительство может решить возложить на две государственные компании специальные обязательства в размере около 80 млрд гривен в год. Причем на частные компании ДТЭК такие специальные обязательства не будут возложены — они смогут получать сверхприбыли, и еще дополнительно зарабатывать более 10 млрд гривен на этой «реформе».

Это возможное решение правительства интересно по нескольким причинам:

1. Согласно Конституции все формы собственности равны. Почему же тогда в свободный рынок правительство погружает свою руку и на одни компании накладывает спецобязателства, а на другие — нет?

2. Если вы считаете, что у государственных компаний ниже себестоимость, то тогда может логично проанализировать себестоимость всех компаний? И может тогда окажется, что ДТЭК закладывает в тарифы свой угол низкой себестоимости по формуле Роттердам плюс, зарабатывая маржу более 100%. Но тут почему-то решили не замечать.

3. Эти 80 млрд спецобязательств можно накладывать пропорционально выработке или выручке каждой компании

— если пропорционально выработке в киловатт часах, то на «Энергоатом» должно было бы пойти 50% от этой суммы, а на ДТЭК около 30%

— если пропорционально выручке, то на «Энергоатом» должно пойти 30% от этой суммы, а на ДТЭК около 50%.

Но министр Насалик почему-то предлагает, чтобы все 100% нагрузки пошло на госкомпании и 0% нагрузки на ДТЭК Ахметова. На кого работает Насалик? Очень надеюсь, что правительство проанализирует предложение Насалика и отклонит его. Конечно, это искажение экономической конкуренции, на которое должна была быть оперативная реакция АМКУ. По сути, если простыми словами, то сейчас эти спецобязательства на 80 млрд гривен оплачивают все, а согласно новой «реформе» — будут оплачивать только госкомпании. Вот так почему-то заканчиваются реформы, которые в теории когла-то были европейскими. Пояснять украинцам на выборах такие многомиллаарные решения на пользу Ахметова будет очень сложно. В итоге такая изуродованная и сомнительная «реформа энергорынка» в виде неподготовленной либерализации монополии — это ответственность правительства», — написал Герус.

У команды Зе есть повод нервничать. Понятно, что если рынок таки будет запущен с 1 июля, и взлетят цены для бизнеса (а этот тут же отразится на стоимости всех товаров и услуг) и населения, все шишки тут же посыплются на нового президента. Тем более, накануне уже назначенных на 21 июля выборов.

Источник: strana

АМКУ відмовився розслідувати формулу «Роттердам+», визнавши надприбутки Ахметова

Про це 17 квітня АМКУ повідомив державній компанії листом

Антимонопольний комітет України відмовив «Енергоатому» у розгляді справи щодо можливого порушення конкурентного законодавства у діях НКРЕКП при затвердженні порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії 3 роки тому.

Йде мова про постанову від 16 березня 2016 року «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» (№289).

Компанія вказала  АМКУ на антиконкурентні дії НКРЕКП у вигляді надання деяким суб’єктам господарювання більших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів.

За час дії постанови – з березня 2016 року по квітень 2019 року – частка «Енергоатому» на ринку зросла з 53 до 54%, але при таких умовах тариф атомників виріс лишень з 47 до 57 копійок за кіловат-годину, частка теплової генерації зменшилась з 32 до 30%, але тариф виріс з 88 до 177 копійок за Квт*год.

З наведеної інформації антимонопольний зробив висновок, що за цей час на ринку не відбулось перерозподілу часток між учасниками ринку генерації також відзначив, що у постанові №289 індикативну ціну вугілля визначають на підставі середньої ринкової ціни у портах Амстердам – Роттердам – Антеверпен за 12 місяців. У Методиці, затвердженій постановою №990, ціна на урановмісну сировину визначається з довгострокових та короткострокових котирувань.

З цього робить висновок, що у зазначених постановах є однаковими підходи та принципи до формування розміру паливної складової у тарифі на електроенергію, що виробляється виробниками, що працюють за ціновими заявками та «відсутність негативного впливу постанови №289 на економічну конкуренцію» –саме на цій підставі відмовив «Енергоатому» у розгляді справи.

Таке рішення підписала заступник голови комітету Марія Ніжнік, також була головною у справі стосовно зловживання монопольним становищем компаній ДТЕК, яка за пропозицією Ніжнік була закрита рішенням АМКУ у грудні 2018 року.

У 2016 році голова АМКУ Юрій Терентьєв погодив проект рішення АМКУ №289, яким було впроваджено так звану формулу «Роттердам+».

Ця формула враховує у тарифі теплогенерації вартість та доставку вугілля з Роттердаму. Відтак «плюс» у формулі є чистим прибутком теплоенергетиків.

На момент вводу формули «Роттердам+» НКРЕКП очолював Дмитро Вовк, який перед призначенням працював у компанії ICU та «Рошені». Співвласником ICU також був Володимир Демчишин, який був міністром енергетики та вуглепрому в період розробки «Роттердаму+» у 2015-2016 роках.

У квітні 2017 року НАБУ повідомило, що розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через «Роттердам+».

1 2 3 9