Разбойное нападение на инкассаторов: суд отпустил экс-бойцов «Азова» под домашний арест

Экс-бойцы «Азова», которых в 2016 году задержали во время масштабной спецоперации силовиков по подозрению в вооруженных нападениях на инкассаторов, накануне были освобождены из СИЗО под домашний арест.

Решение о переводе двух подозреваемых под домашний арест принял Ореховский райсуд Запорожской области. Об этом сообщил в Facebook журналист Артем Фурманюк со ссылкой на собственные источники.

Речь идет о бывших бойцах «Азова» Сергее Трубицыне (Шульц, украинец) и Олеге Конаеве (Омон, россиянин). Они были участниками банды, совершавшей разбойные нападения на инкассаторов государственных и частных банков.

В июле 2016 года во время спецоперации правоохранителей часть банды была задержана, а именно Конаев, Трубицын и Литовченко. Последний умер в больнице от полученных ранений. Также сразу погиб еще один член группировки Виснивецкис. Трем грабителям удалось скрыться — Фокше, Бондаренко и Плечуну. Сейчас они находятся в розыске.

Всех членов группировки обвиняют в покушениях на убийства, разбоях и незаконном обращении с оружием.

Журналист также напомнил, что недавно другой суд (Печерский райсуд Киева) отпустил под домашний арест Михаила Сигиду — подозреваемого в убийстве добровольца АТО Виталия Олешко (Сармата).

Источник: racurs

НАК «Нафтогаз Украины» выиграла у правительства еще одно дело

13 июня 2019 года Окружной административный суд Киева удовлетворил иск НАК «Нафтогаз Украины» к Департаменту Государственной исполнительной службы и обязал последний прекратить явный саботаж исполнения решения суда двухлетней давности, которое касалось компенсации правительством расходов НАК при исполнении возложенных на нее специальных обязательств поставлять газ по сниженным ценам для жилищно-коммунального сектора. На фоне последних событий эта тема может показаться неактуальной, однако юристам должно быть интересно, какими аргументами следует руководствоваться, чтобы в будущем эффективно пресекать попытки Кабмина прикидываться шлангом.

Сейчас ситуация сложилась так, что Россия заливает Европу своим газом, забивая под завязку местные хранилища и сбивая цены. Аналитики ломают голову над тем, для чего именно это делается: чтобы выдавить с рынка заморских и заокеанских конкурентов, которые слишком резво начали слать туда танкеры со своим сжиженным газом, или для того, чтобы подстраховаться на случай прекращения украинского транзита с 1 января 2020 года. Однако результат этих маневров известен: с начала июня цена газа на ведущих европейских биржах не поднимается выше 12 евро за один МВт-ч, или, в переводе на понятный для нас язык, ниже 140 долл. за 1000 куб. м.

На фоне этих событий даже всегда скупая НАК «Нафтогаз Украины» прекратила собачиться с правительством и охотно начала снижать цены на газ: в июне, например, она согласилась продавать его для жилищно-коммунального сектора по 5554 грн за 1000 куб. м, что с учетом наценки, доставки и налога обойдется бытовому потребителю от 7,27 до 7,89 грн за 1 куб. м в зависимости от региона. Это притом, что еще за апрель люди платили по 8,55 грн, и это считалось льготной ценой по сравнению с тем, в какую копеечку влетало голубое топливо промышленно-коммерческому сектору.

НАК «Нафтогаз Украины» выиграла у правительства еще одно дело

Однако все понимают, что эта идиллия вряд ли продлится долго, потому что НАК «Нафтогаз Украины» и ее единственный акционер в лице правительства, как заклятые враги, продолжают точить ножи друг на друга. Именно в этом плане и следует воспринимать недавно выигранное НАК дело.

НАК «Нафтогаз Украины» и проблемы со специальными обязательствами

Проблемы, связанные с компенсацией выполнения возложенных специальных обязательств (ВСО) субъектами рынка природного газа, подробно освещались «Ракурсом» в апреле. Напомним, что 19 июля 2017 года тот же Окружной административный суд Киева удовлетворил иск НАК «Нафтогаз Украины» к Кабинету министров Украины и обязал последний внести изменения в правительственное постановление №187 от 22 марта 2017 года, добавив в него пункты о порядке проведения и источниках финансирования компенсации «Нафтогазу» за то, что он продает населению газ по сниженным ценам.

Этот вердикт суда успешно прошел через апелляционную инстанцию, после чего Окружной админсуд Киева 10 ноября 2017 года выдал исполнительный лист, который и был предъявлен Отделу принудительного исполнения решений Департамента Государственной исполнительной службы Министерства юстиции Украины. Однако между этим актом и его реальным исполнением оказалась дистанция огромного размера.

Так, 13 марта 2019 года, то есть с задержкой почти в полтора года, старший государственный исполнитель указанного учреждения вынес сообщение о возвращении исполнительного документа взыскателю без принятия к исполнению. Причину такого отказа можно считать чуть ли не анекдотической: в исполнительном листе должником (ответчиком) был назван Кабинет министров Украины, и отмечен его код ЕГРПОУ (Единый государственный реестр предприятий и организаций Украины). Но, согласно извлечению из реестра, по этому коду значится Хозяйственно-финансовый департамент Секретариата Кабинета министров. А если, мол, название должника не соответствует коду, то и никаких исполнительных действий по этому письму делать не следует.

Здесь, откровенно говоря, есть от чего впасть в ступор. С одной стороны, Кабинет министров является высшим органом в системе органов исполнительной власти, а с другой — он не наделен правами юридического лица и сведения о нем как о юридическом лице отсутствуют в Едином реестре юридических лиц (который с 2005 года после внедрения принципа «единого окна» исполняет функции ЕГРПОУ). Зато юридическим лицом считается и в реестре таких лиц значится хозфинотдел канцелярии правительства. Как же выйти из такой ситуации, когда закон «Об исполнительном производстве» (ст. 4) требует от государственного исполнителя возвращать без исполнения исполнительные листы, если в них не указан идентификационный код должника, но у должника нет этого кода?

Юристы НАК «Нафтогаз Украины» подсказали выход

Оказывается, выход есть — его суду подсказали юристы НАК «Нафтогаз Украины», которые писали исковое заявление. Потому что если тщательно покопаться в базе подзаконных решений, то можно найти Инструкцию по принудительному исполнению решений, утвержденную приказом Министерства юстиции Украины №512/5 от 2 апреля 2012 года. А вот из ее раздела 3 пункта 2 как раз и следует, что отсутствие кода ЕГРПОУ допускается, если законодательством страны, на территории которой зарегистрировано лицо, не предусмотрено присвоение ему такого кода.

По мнению суда, под этот пункт как раз и подпадает данная ситуация, когда законодательством Украины не предусмотрено присвоение идентификационного кода ее собственному правительству. И это обстоятельство не препятствует органу взыскания в лице Государственной исполнительной службы идентифицировать личность должника и начать исполнительные действия. Поэтому резолютивная часть решения содержит пункт о том, чтобы обязать Департамент ГИС принять к принудительному исполнению исполнительный лист, выданный Окружным админсудом Киева.

Сейчас, конечно, сложно представить, каким образом скромный клерк Минюста сможет заставить целый Кабинет министров с премьером во главе внести изменения в постановление, которое, кстати, утратило силу еще осенью прошлого года. Но НАК «Нафтогаз Украины», судя по всему, решительно настроена идти до конца в достижении своей цели, поэтому впереди нас ждет интересное судебно-юридическое шоу. Остается добавить, что весть этот «банкет» будет оплачен за наш с вами счет, поскольку каждый гражданин Украины по отношению к Кабмину является налогоплательщиком, а по отношению к «Нафтогазу» — акционером.

Источник: racurs

Кому на самом деле вредит бездействие НКРЕКП

В апреле суд обязал НКРЕКП компенсировать Днепропетровскгазу 1,038 млрд грн убытков и установить экономически обоснованный тариф. Однако регулятор до сих пор игнорирует решения.

Уже майже два місяці НКРЕКП ігнорує рішення суду, яким комісію було зобов’язано компенсувати Дніпропетровськгазу більше 1 млрд грн.

Регулятор продовжує знаходити нові причини для відмови в перегляді тарифу на розподіл оператору ГРМ.

Ще 24 квітня Шостий апеляційний адміністративний суд зобов’язав НКРЕКП компенсувати Дніпропетровськгазу 1,038 млрд грн збитків і встановити економічно обґрунтований тариф.

Постанова суду підлягає невідкладному виконанню, але в комісії роблять вигляд, що нічого не сталося.

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду підтвердила, що НКРЕКП продовжує дискримінаційну політику щодо операторів ГРМ.

Її сутність полягає у злочинній бездіяльності, хоча встановлення беззбиткових тарифів є прямим обов’язком НКРЕКП, а не її правом.

Збитковість тарифів газорозподільних компаній вже стала проблемою для всіх учасників ринку. Компанії не мають змоги в повному обсязі розрахуватись з іншими учасниками ринку.

Зараз ми бачимо, як криза неплатежів поступового стає проблемою вже в комерційному сегменті ринку.

Склалася унікальна ситуація, коли нікчемність державного регулювання ставить під загрозу газопостачання в цілих областях. Наприклад, така як Дніпропетровська, де створюється більше 10% українського ВВП.

У травні НАК «Нафтогаз України» домігся через суд арешту рахунків АТ «Дніпропетровськгаз» через борг 360 млн грн.

Одночасно інший суд зобов’язав НКРЕКП компенсувати  збитки компанії на суму, що перевищує 1 млрд грн.

Простими словами: компанія Дніпропертрвськгаз навіть не мала коштів для того, щоб вчасно та в повному обсязі розрахуватись з власними контрагентами.

Через бездіяльність НКРЕКП компанія стояла перед реальною перспективою відключення системи раннього сповіщення про аварійні ситуації, радіозв’язку і навіть телефонів служби 104.

У такому випадку споживачі газу не мали б навіть можливості сповістити газову компанію про витік газу чи проблему з газопостачанням.

Чому споживач має ризикувати власною безпекою через політично мотивовану бездіяльність регулятора?

Складається парадоксальна ситуація, коли Дніпропетровськгаз готовий розрахуватися по своїх боргах, але не може це зробити, доки не отримає компенсації збитків, за попередні періоди. Регулятор, який мав встановити для Дніпропетровськгазу беззбитковий тариф, зволікає з цим вже кілька років. Через це у компанії формуються величезні збитки.

Наприклад, тільки в минулому році втрати Дніпропетровськгазу від розподілу газу склали 697 млн гривень.

У рішенні суду встановлені факти протиправної бездіяльності НКРЕКП і вказано, що компанія може розрахуватися з контрагентами тільки після включення в структуру тарифу відповідних компенсацій.

Газорозподільні підприємства неодноразово звертали увагу на дискримінаційні дії НКРЕКП, яка навмисне доводить всю газорозподільну галузь до банкрутства.

Тепер з регулятором вже заговорили суди. Наскільки мені відомо, вже п’ять операторів ГРМ виграли суди проти регулятора і відстояли своє законне право на компенсацію збитків на суму, що перевищує 2,5 млрд грн.

І це тільки верхівка айсбергу, адже цілеспрямована дискримінаційна тарифна політика НКРЕКП призвела до того, що тільки через занижений тариф оператори ГРМ за п’ять років отримали збитки на суму 17 млрд грн.

Тож сума таких виплат за підсумками всіх судових розглядів може бути  значно більшою.

На жаль, у сегменті постачання газу для потреб населення між учасниками ринку не один рік продовжують накопичуватись взаємні боргові зобов’язання.

І вирішити цю проблему може лише НКРЕКП, яка має врахувати в тарифі на доставку газу всі витрати газорозподільних компаній.

Источник: epravda

Розенблат виграв суд по «бурштиновій справі»

Про це він повідомив 14 червня під час прес-конференції у Житомирі, передає кореспондент УНІАН.

«Вже зараз я готую позов проти Національного антикорупційного бюро України щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої мені протиправними діями детективів НАБУ. Сума позову складатиме сто мільйонів гривень. Якщо я виграю цю справу, то кошти, отримані після задоволення судом позову проти НАБУ, я перерахую до бюджету  Житомира на ремонт доріг”, – зазначив нардеп.

“Ця умова буде чітко прописана у позовній заяв і отримувачем коштів буде вказане Управління капітального будівництва Житомирської міської рад ”, -додав він.

Суд дав «добро» ФОП не платити ЄСВ за місяці, коли він не отримував дохід

Кіровоградський окружний адмінсуд став на бік фізичної особи-підприємця та дозволив їй не сплачувати податкові борги з єдиного соціального внеску за період, напротязі якого ФОП не отримував дохід.

ФОП подав до суду на ДФС з метою скасування вимоги про сплату 15,82 тисячі гривень податкового боргу.

«Закон не містить застереження для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, стосовно сплати внеску незалежно від отримання доходу. Внесок нараховується виключно на визначену самостійно суму доходу і обмежений мінімумом і максимумом», — йдеться у рішенні суду.

Кіровоградський суд постановив, що «у фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування та не отримує дохід.

У 2016 році набули чинності нові правила сплати ЄСВ малими підприємцями ФОПами: цей збір необхідно було сплачувати постійно, навіть у разі, якщо підприємець не здійснював господарської діяльності.

«Неконституційна НКРЕКП»: як рішення суду вплине на ринок електроенергії.

Нещодавно Конституційний суд України визнав ряд положень закону “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” неконстититуційними.

Рішення суду стосується положень статей 1, 4 і 5, які визначають статус НКРЕКП як повністю незалежного органу, а також статті 8, яка визначає процедуру призначення та звільнення з посад членів НКРЕКП.

Рішення суду не ставить під сумнів відповідність Конституції інших статей закону, що визначають повноваження, правовий статус членів та порядок організації роботи НКРЕКП.

На що вплине рішення Конституційного суду? Після цього рішення суду положення закону, що визнані неконституційними, втрачають чинність з 31 грудня 2019 року.

Тобто рішення Конституційного суду не впливає ані на правовий статус поточного складу НКРЕКП, ані на рішення НКРЕКП, що були прийняті до 13 червня 2019 року та будуть прийняті до 31 грудня 2019 року.

Наступний факт, з 1 січня 2020 року НКРЕКП не буде позбавлена можливості виконувати свої повноваження, адже положення закону, що визначають повноваження, правовий статус членів та порядок організації роботи регулятора, не втрачають своєї чинності.

Правова невизначеність статусу НКРЕКП та відсутність чітких правил її взаємодії з органами виконавчої влади може дестабілізувати впровадження нового ринку електроенергії.

Особливе занепокоєння викликає той факт, що Конституційний суд фактично визнав, що відповідно до чинної редакції Конституції України, НКРЕКП не може бути повністю самостійним та незалежним органом, а повинен належати до системи органів виконавчої влади та підпорядковуватися Кабінету міністрів.

Окрім того, рішення суду унеможливлює конкурсний відбір та призначення нових членів НКРЕКП після  1 січня 2020 року.

Конституційний суд не дарма відтермінував момент, з якого втрачають законну силу положення закону “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” до 31 грудня 2019 року.

За цей час Верховна Рада повинна привести правовий статус НКРЕКП у відповідність до положень Конституції України.

Павелко избежал наказания за «распил» бюджетных 640 миллионов

Президент Украинской ассоциации футбола (бывшей Федерации футбола Украины), народный депутат от БПП Андрей Павелко избежал административной ответственности за систематический конфликт интересов, связанный с выделением средств из государственного бюджета. Об этом сообщает издание «Главком» со ссылкой на постановление Печерского районного суда Киева.

Сообщатся, что Национальное агентство по вопросам предотвращения коррупции направило в суд 4 протокола об административных правонарушениях (ч.2 ст.172-7 КУоАП), составленные 31 января на Павелко.

«Так, в июне, октябре и декабре 2017 года нардеп, как председатель бюджетного комитета, участвовал в подготовке закона о государственном бюджете Украины на 2018 год и внесении изменений в госбюджет на 2017 год. При этом, у него был реальный конфликт интересов в части утверждения расходов по бюджетной программе «Строительство футбольных полей с искусственным покрытием в регионах Украины», – пишет СМИ.

По данным журналистов, всего в 2017-2018 годах Павелко лоббировал выделение 640 млн грн на строительство футбольных площадок с искусственным покрытием. После оно закупалось за бюджетные средства у ООО «ФФУ продакшн» — коммерческой «дочки» Украинской ассоциации футбола.

«То есть избранник Павелко, как председатель бюджетного комитета ВР, инициировал выделение бюджетных средств по запросу ассоциации футбола, где он же является президентом», – подчеркивают журналисты.

Адвокаты Павелко просили прекратить производство на основании истечения сроков привлечения к административной ответственности. Суд согласился с мнением участников процесса, отметив, что административное взыскание может быть наложено не позднее чем через три месяца со дня совершения или обнаружения правонарушения. Учитывая, что срок привлечения Андрея Павелко закончился, производство по делу должно быть закрыто.

Как сообщал SKELET-info, детективы Национального антикоррупционного бюро Украины 5 июня пришли с обысками в здание Украинской ассоциации футбола.

До этого стало известно, что Национальное антикоррупционное бюро Украины закрыло дело в отношении Павелко.

Также сообщалось, что нардеп от «Оппозиционного блока» Александр Вилкул является партнером Павелко по коррупционной схеме с присвоения более 200 млн гривен «Родовид банка».

Источник: skelet-info

НАБУ расследует ремонт Николаевского аэропорта за 40 млн гривен

По решению Соломенского суда, НАБУ открыло производство по факту незаконной выплаты «Николаевским международным аэропортом» 39,8 млн гривен «Житлопромбуд-8» за ремонт здания.

Согласно постановлению Соломенского суда, НАБУ начало расследование фактов возможного нарушения закона во время ремонта Николаевского аэропорта. Речь идет о том, что компания «Житлопромбуд-8» начала ремонтные работы в здании аэровокзала без осуществления процедуры закупки и без заключения договора. Аэропорт перечислил компании 39,8 млн гривен в качестве оплаты за материалы и выполненные работы.

По данным СМИ, с 4 декабря 2017 года в здании аэропорта указанная компания незаконно проводит ремонтные работы. Народный депутат Давид Макарьян еще в августе 2017 года заявил, что вышеупомянутые работы будут проводиться именно компанией «Житлопромбуд-8». «Кураторами» работ депутат назначил заместителя председателя Николаевской ОГА Валентина Гайдаржи и депутата Николаевского областного совета Федора Барну.

Вместе с тем, победителем в тендере на ремонт стала фирма «ЕИС», однако договор с ней был расторгнут. Позже факт нанесения государству ущерба на сумму 39,8 млн гривен подтвердил суд Николаевской области.

Одіозний Татьков знову суддя, арешт з елітної нерухомості знято

Віктор Татьков, колишній голова Вищого господарського суду України часів президентства Віктора Януковича, повернув собі статус судді, а з частини елітного майна його близького оточення зняли арешт.

Про це йдеться у сюжеті програма «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Реванш судді Татькова»

Велика палата Верховного суду 4 червня визнала незаконною і скасувала постанову Верховної ради про звільнення Віктора Татькова з посади судді Вищого господарського суду України. Рішення Великої палати Верховного суду є остаточним та не підлягає оскарженню.

Це означає, пояснюють юристи, що суддя таким чином поновився у статусі судді і повернув суддівську недоторканність. Що ускладнить роботу українському слідству – адже тепер для затримання Татькова, взяття його під варту чи арешту їм потрібно буде отримати ще згоду Вищої ради правосуддя – йдеться у сюжеті програми.

29 вересня 2016 року постановою Верховної ради Віктор Татьков був звільнений з посади судді Вищого господарського суду України у зв’язку з порушенням ним вимог щодо несумісності. Але він майже одразу оскаржив це рішення парламенту, аргументуючи це порушенням процедури його ухвалення. Зокрема, аргументом захисту було несвоєчасно повідомлення Татьковапро розгляд у парламенті питання про його звільнення і яке, відповідно, розглядалось за відсутності судді та без обговорення. Крім того, адвокати Татькова у скарзі зазначили, що під час голосування окремі депутати и голосували картками відсутніх депутатів, тобто «кнопкодавили».

Віктор Татьков за часів президентства Віктора Януковича очолював Вищий господарський суд України, де ставили останню крапку в суперечках навколо майна та бізнесу. Від жовтня 2016-го Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генпрокуратури, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень.

Сам Татьков тепер переховується від українського правосуддя за кордоном: спочатку лікувався у Німеччині, а згодом перебував у Австрії, де навіть попросив політичного притулку.

За клопотанням слідства, численне майно, оформлене на близьких та друзів Татькова було арештовано в рамках кримінальної справи. Про це майно у червні 2018 року вперше розповіли «Схеми» в розслідуванні «Багатий світ».

28 березня 2019 року Подільський районний суд Києва задовольнив клопотання слідчих управління спецрозслідувань Генпрокуратури та передав 143 об’єкти нерухомості оточення Татькова до управління Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА). За даними Генпрокуратури, тривалий час близькі до екс-судді люди отримували дохід від здачі вказаного майна в оренду в розмірі близько 8 мільйонів гривень щомісяця.

30 травня 2019 року стало відомо, що суддя Подільського районного суду Києва Володимир Гребенюк скасував арешт з частини майна оточення Віктора Татькова – чотирьох квартир, трьох гаражів та нежитлового приміщення в елітному комплексі Києва «Новопечерські липки». Ця нерухомість оформлена на Ольгу Братусь та Бориса Катасонова, батьків оперної співачки Ганни Братусь – подруги родини Татькова.

Підставою для такого рішення, розповіли в ГПУ, стали доводи про те, що власники цього майна начебто мали свої власні доходи, щоб придбати всю цю нерухомість.

Водночас, за даними «Схем» з Державної фіскальної служби, загалом з 1998 року Борис Катасонов заробив 155 тисяч гривень, а Ольга Братусь за цей же період заробила близько 1,3 мільйона гривень. Однак цього все одно не вистачило б для придбання такої елітної нерухомості у Києві – зазначають журналісти. Захисники від коментарів відмовились.

Раніше «Схеми» виявили близько сотні об’єктів в Україні та з десяток в Іспанії, записаних на родичів і незаможних друзів Віктора Татькова, а пізніше у його родини також віднайшли 60 гектарів землі та півдесятка апартаментів в Іспанії.

Источник: antikor

Екс-посадовець ГПУ розпродавав конфісковані речові докази, справу передано до суду

Про це 25 травня повідомили НАБУ.

Національному антикорупційному бюро України передало до суду справу заступника керівника департаменту ГПУ, який зловживав своїм службовим становищем  та розтратив конфісковані речові докази, вилучені в ході слідчих дій.

Перебуваючи на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління ГПУ, підозрюваний впродовж 2016 року систематично привласнював чуже майно шляхом зловживання службовим становищем.

“За версією слідства, обвинувачений розтратив речові докази у кримінальному провадженні в особливо великому розмірі шляхом їх продажу стороннім особам. Йдеться про кошти та майно, які екс-прокурор вилучив під час проведення слідчих дій в рамках розслідування одного з кримінальних проваджень”, – йдеться у повідомленні.

Також встановлено факт внесення особою завідомо недостовірної інформації до декларації за 2015 рік.

“Зокрема, екс-заступник керівника департаменту ГПУ не вніс до е-декларації відомості про перебування в його користуванні впродовж 2015 року позашляховика “Audi Q7”, – заявили в бюро.

18 березня 2018 року було зареєстровано кримінальне провадження, 25 травня складено обвинувальний акт. Підозрюваному інкримінується ст.366-1, ч.5 ст.191, ч.3 ст.191, ч.4 ст.191 Кримінального кодексу.

1 2 3 14