Комітет Верховної Ради підтримав зняття недоторканності з Дубневича

За те, щоб передати подання на притягнення Дубневича на розгляд в зал парламенту, члени комітету проголосували одноголосно

Регламентний комітет Верховної Ради підтримав притягнення депутата Ярослава Дубневича до відповідальності перед законом.

За те, щоб передати подання на притягнення Дубневича на розгляд в зал парламенту, члени комітету проголосували одноголосно.

Підтримали подання на арешт Дубневича дев’ять з 11 членів комітету.

Як повідомлялось, НАБУ провело обшуки у Львівській області в рамках справи про відмивання і легалізації понад 2 млрд грн, отриманих злочинним шляхом, а також декларування недостовірної інформації.

Нагадаємо, генеральний прокурор Руслан Рябошапка просив Верховну Раду дозволити притягнення до кримінальної відповідальності депутата парламенту Ярослава Дубневича — брата Богдана Дубневича.

Зазначимо, раніше генеральний прокурор Руслан Рябошапка відмовився узгодити повідомлення про підозру колишньому депутату Верховної Ради Богдану Дубневичу (фракція «Блок Петра Порошенка»).

Источник: glavcom

Кримінальна відповідальність за кнопкодавство: порядок денний Ради на 28 жовтня

Верховна Рада 28 жовтня в першому читанні розглядатиме проект закону про зміни до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності парламентаріїв за неособисте голосування.

28 жовтня Верховна Рада під час пленарного засідання буде розглядати постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування фактів масових заворушень у місті Одесі, що відбулися 2 травня 2014 року.

Перше читання:

  • Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції.
  • Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України.
  • Проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за неособисте голосування).
  • Проект закону про внесення змін до закону України Про прокуратуру щодо кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду Генерального прокурора.
  • Проект закону про внесення змін до ст. 66 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення права свідка на правову допомогу у кримінальному провадженні).
  • Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення системи поводження з небезпечними відходами.
  • Проект закону про внесення змін до ст. 3 закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд.

Питання ратифікації:

Проект закону про ратифікацію угоди між урядом України та урядом США для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень закону США Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA).

Перше читання:

  • Проект закону про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією угоди між урядом України та урядом США для поліпшення виконання податкових правил.
  • Проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією угоди між урядом України та урядом США.

Друге читання:

  • Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону.
  • Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування.
  • Проект закону про концесії.
  • Проект закону про внесення змін до закону України Про оренду державного і комунального майна.
  • Проект закону Купуй українське, плати українцям.
  • Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів.
  • Проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо права на зміну по батькові).
  • Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії торгівлі людьми та захисту постраждалих осіб.
  • Проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів масових заворушень в місті Одесі, що відбулись 2 травня 2014 року.
  • Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття в другому читанні та в цілому закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ДжерелоВерховна Рада

Офіс президента підозрює 11 своїх нардепів у отриманні хабара, — екс-чиновник

Офіс президента України висунув підозри 11 «Слугам народу» Павло Розенко.

Про це повідомляє віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.

Так, на своїй сторінці в Facebook він повідомив, що в ОПУ висунули підозру 11-ом народним обранцям від «Слуги народу».

Як зазначає екс-чиновник, їх підозрюють в отриманні 30 тисяч доларів (кожному!) За голосування проти одного з антикорупційних законопроектів.

«Ось це інтрига! 11 «слуг» звинувачують в отриманні 30 тисяч доларів (кожному) за голосування проти антикорупційного законопроекту на засіданні профільного комітету ВР», — повідомив він.

Розенко також додав, що між підозрюваними і ОПУ розгорілася суперечка, хто повинен проходити детектор брехні.

«ОПУ вимагає від нардепів пройти детектор брехні … А нардепи від «Слуги народу» пропонують керівництву Офісу президента пройти детектор! Цікаво, в ОПУ вже повідомили в НАБУ про дії нардепів?”, – написав Розенко.

Як стало відомо, заступник голови фінансового комітету Ради Олександр Дубинський повідомив, що в Офісі президента вимагають пройти детектор брехні всім представникам “Слуги Народу” у фінансовому комітеті парламенту.

Источник: argumentua

Ірина Бекешкіна: Особливий статус Донбасу – неприйнятний. Повна амністія бойовиків – теж

У нинішньої влади можливості, яких не мав ніхто. Але й небезпеки дуже великі.

“Ми опинилися на перехресті. У нинішнього керівництва держави є можливості, яких не мав ніхто. Але й небезпеки великі. Якщо сподобається жити без опозиції, критики, супротиву, виникне загроза авторитарного режиму, – каже соціолог Ірина БЕКЕШКІНА в інтерв’ю журналу “Країна”.

Ірина БЕКЕШКІНА, 67 років, соціолог. Народилася 4 лютого 1952-го в місті Івдель Свердловської області Росії. Батько був військовий. Мати – директорка дитячого комбінату. Закінчила філософський факультет Київського університету імені Тараса Шевченка й аспірантуру Інституту філософії Академії наук УРСР. Кандидат філософських наук. Працювала науковим редактором журналу ”Філософська думка”, молодшим і старшим науковим співробітником Інституту філософії. З 1991-го – науковий співробітник Інституту соціології НАН України. 1992 року – одна із засновників Центру ”Демократичні ініціативи”, 1996-го стала заступником директора, з 2001 року – його науковий керівник. Після смерті керівника Фонду з 2010 року – директор Фонду ”Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва. Авторка понад 100 наукових праць. Захоплювалася походами в гори. Любить подорожувати. ”Найбільше запам’яталася поїздка в Зімбабве. Жили в бунгало, де на балконі мешкала родина мавп”

– Діяльність президента Володимира Зеленського та Верховної Ради дев’ятого скликання поліпшить ситуацію в державі, вважають 62 відсотки українців. У зворотному впевнені сім відсотків, ще 15 – що істотних змін не буде, свідчить опитування Центру Разумкова. З чим пов’язуєте такі очікування?

– 70 відсотків населення довіряють президенту. Це – найвищий показник довіри до глави держави за всю історію України. Досі всі вибори будувалися на розломі між Заходом і Сходом. У другому турі зустрічалися кандидати, які представляли ці два регіони. Якщо перемагав прозахідний, схід був незадоволений. І навпаки. Тому і Ющенко, і Янукович мали після виборів близько 50 відсотків підтримки.

Теперішній президент переміг в усіх областях за винятком Львівської, бо не був частиною політичної тусовки. Половина українців дивилися серіал “Слуга народу”. Зеленський асоціювався із головним героєм. Мовляв, він усе зробить, як треба українцю. Ця віра зберігається. Володимир Олександрович поки що не ухвалює непопулярних рішень. Тички посадовцям на місцях народу теж подобаються.

Які шанси і ризики така висока підтримка влади створює для країни?

– Великі шанси й великі ризики. Президент має абсолютну більшість у Верховній Раді, що готова голосувати за потрібні закони. Уряд створений не за квотним принципом. З його членами не треба домовлятися. Це начебто команда однодумців. Є можливість проводити реформи. Це – плюс.

Але ми досі не розуміємо, що саме планує робити ця влада. Немає загальної стратегії. Бачимо окремі кроки. На вибори політичні сили зазвичай готують програми. “Слуга народу” не представляв такого документа. Кабмін теж має йти із програмою. Проте поки що чуємо лише гасла, інколи – суперечливі. Прем’єр-­міністр каже, що за п’ять років українська економіка має зрости на 40 відсотків. Тобто по вісім на рік. А в проекті бюджету на 2020-й прописані чотири проценти.

– Що буде першим серйозним випробуванням для влади?

– Закон про ринок землі. Маємо абсурдну ситуацію – власник землі не може її продати. Але важливо, яким саме буде закон.

Якщо соціологи питають “Чи можна дозволити купівлю-продаж землі”, більшість опитуваних стабільно проти зняття мораторію. Впливають стерео­типи, які роками формували у свідомості людей. Мовляв, земля священна, її не можна продавати, бо це все одно, що торгувати національною територією. Але коли поставити питання інакше, наприклад, “Чи повинен власник мати право продати землю”, відповідатимуть “так”.

Більшість тих, хто підтримує впровадження ринку, виступають за певні обмеження. Хтось вважає, що не можна продавати іноземцям, хтось хоче утвердити максимальну кількість гектарів, якими може володіти одна особа. Інші пропонують запровадити усталений мінімум плати за одиницю землі. Лише вісім відсотків підтримують продаж без обмежень.

– Які рішення, вчинки нової влади вас приємно здивували? А які – зі знаком мінус?

– Я не прихильниця Зеленського. Головним тестом його намірів для мене був склад уряду. Теперішній Кабмін далеко не найгірший, якщо не найкращий. Там не проглядаються конкретно чиїсь люди, як було раніше. Є ентузіазм і прагнення змін на краще. Проте міністри не розуміють, наскільки складна в Україні ситуація. Їм не вистачає досвіду. Для воюючої країни це небезпечно.

Розчарував розпуск Центральної виборчої комісії. Вона тільки почала працювати й провела успішні вибори. Не бачу підстав для цього, крім бажання мати ЦВК свою і лояльну.

Не подобається ситуація навколо колишньої голови Нацбанку Валерії Гонтаревої. Завести справу – це одне, але вриватися в пусту квартиру в масках з автоматами – інше. Це шокувало західних партнерів. Дурний вчинок. А дурниці від влади мене лякають найбільше. Свого часу винайшла формулу, яка стабільно працює. Найстрашніша влада – тупа. Навіть корумпована не є таким великим злом. Вона крастиме потрошку, не рубатиме гілку, на якій сидить. Янукович та його оточення закралися і втратили все.

– Скільки може тривати “медовий місяць” для влади?

– Якщо не буде скандалів, рейтинг знижуватиметься поступово. В іншому випадку може бути стрімке падіння. Комунальні платіжки – велике випробування. Юлія Володимирівна зможе спекулювати. Обіцяла знизити ціну вдвічі, а Зеленський зробить це тільки на 10–15 відсотків. Зменшиться й кількість тих, хто отримує субсидії. Важливо, щоб не обвалилася гривня.

– Те, що вперше кандидат у президенти переміг і на заході, і на сході України, свідчить, що суспільство змінилося?

– Це не можна назвати зламом. Порошенко мав досить однорідний електорат – умовно прозахідний. Так само консолідовані були виборці Бойка. А от електорат Зеленського розділений так само, як позиція всього народу. Членство України в НАТО підтримують 47 відсотків, 31 процент – за позаблоковий статус.

Виборець нинішнього президента великий і неоднорідний. Має різні уявлення й очікування. Ці люди об’єдналися на тлі свого негативного ставлення до колишньої політичної еліти.

Поки що ні Зеленський, ні парламент не приймали категоричних рішень, які ділили б Україну. Важливо, на яких умовах вони погодяться на мир на Донбасі.

– Встановлення миру на Донбасі силовим шляхом підтримують 17 відсотків населення. 49 процентів вважають, що заради миру варто погоджуватися на компроміси, але не на всі. Які поступки неприйнятні?

– Громадяни чекають миру. Невирішена ситуація на Донбасі була одним із чинників, що призвели до поразки попередньої влади. Але прийняти закінчення війни за будь-яку ціну згодні лише 25–27 відсотків. Більшість із них живе ближче до фронту.

Українці проти виборів на окупованих територіях. Прописаний у Мінських угодах особливий статус – неприйнятний. Повна амністія бойовиків – теж. Люди проти формування автономної місцевої поліції. Така ситуація по всій території – і на підконтрольному Україні Донбасі.

– Влада може перетнути червоні лінії та піти на неприйнятні поступки?

– Здається, вона мацає народ. Запускає меседжі та дивиться на реакцію. Було вже багато акцій і публічних звернень від громадянського суспільства проти політичних поступок щодо Донбасу. Думаю, влада зрозуміла, що це неприйнятно. Її представники вже говорять, що виборів бути не може, доки там перебувають російські військові.

– Які виклики стоять перед Зеленським, окрім війни?

– Люди очікують зниження тарифів і цін, збільшення пенсій, стипендій і зарплат. Суспільству довго втовкмачували, що ми погано живемо, бо всюди тотальна корупція. Нові, мовляв, не крастимуть, і добробут покращиться.

Також чекають посадок. До минулої влади теж був такий запит. Жінки на ринку біля мого дому 2014 року з надією питали: кого ж посадили? Потім почали питати із сарказмом, а згодом і зовсім припинили. Тож влада має посадити когось зі знакових фігур з обох минулих владних таборів. Інакше буде несправедливо.

– Президент Білорусі Олександр Лукашенко в Україні є найпопулярнішим іноземним політиком. Зеленський інколи намагається поводитися, як він. Що це говорить про нас?

– Ми хочемо доброго хазяїна, який був би за народ. Лукашенко – диктатор. А диктаторство в нас не сприймають – ми інші. Росіяни схильні до монархії, а ми – до анархії. Коли робили дослідження цінностей населення, на першому місці – завжди свобода. А от законослухняність – традиційно в кінці списку. Наше населення хоче, щоб начальство жило за правилами, при цьому зберігаючи для себе можливість їх уникнути.

– Яку роль зараз має виконувати опозиція?

– Може лише збурювати людей.

– За яких умов українці вийдуть на вулиці?

– Протестні настрої зараз на найнижчому рівні – люди задоволені владою. Це може змінитися, якщо вирішать проводити вибори на окупованих територіях або оголосити загальну амністію.

У нас 400 тисяч ветеранів АТО. На День Незалежності ці люди продемонстрували свою злагодженість. Коли скасували парад, вони зібралися, з’їхалися з різних куточків країни. Можуть зустрітись іще, якщо знадобиться.

– У разі надання Донбасу особливого статусу, регіон ненавидітиме вся Україна, вважає журналіст із Донецька Сергій Гармаш. І це може закінчитися громадянською війною. Ви згодні?

– Питання в тому, як виглядатиме цей особливий статус. Якщо на умовах Мінських домовленостей, будуть масові протести. Але не громадянська війна. Схід України не воюватиме проти заходу за особливий статус Донбасу.

– Як змінилися цінності українців протягом останніх п’яти років?

– Зросла національна ідентифікація – відчуття себе громадянином України, гордості за неї. Коли соціологи запитували “хто ви в першу чергу”, раніше на сході і півдні переважала регіональна ідентифікація – люди вважали себе насамперед жителями своїх міст чи регіонів. З початком війни мусили визначитися. В Одесі зараз стало значно більше тих, хто усвідомлює себе українцем. Раніше абсолютна більшість ідентифікувала себе одеситами.

Більше половини українців називають безвізовий режим найвдалішою реформою останніх років. При цьому ним скористалися 20 відсотків. Кажуть так, бо думають про майбутнє дітей.

– Успіхи країни у нас пов’язують не з діяльністю інститутів держави, ефективністю бізнесу або суспільства, а з новими обличчями, казали ви.

– Уже підбираємося до 30 років незалежності, а ще не дорослішаємо. Маємо усталений графік довіри до президентів. Одразу після виборів рейтинг лідера на захмарній висоті, за рік – на рівні моря. Це називається патерналізмом. Що бідніша країна, то його більше. Люди мріють про чарівника. Зараз думають, що нарешті мають слугу народу, який зробить усе, як треба. Такі ж сподівання були на Ющенка, Януковича.

– Чи є в суспільстві бачення, яку державу хочемо збудувати?

– Із добробутом – щоб усіх забезпечувала, давала хорошу роботу. Безвіз – теж добре. Але нас ділить НАТО. Більшість “за” – десь 47 на 35 відсотків тих, хто “проти”. Інтеграцію в ЄС підтримує явна більшість. Щоправда, у південному та східному регіонах є по 30 відсотків противників. Ці люди вважають, що нам ніякі союзи не треба. Але після перемоги Зеленського прихильність до європейської інтеграції там зросла.

За Порошенка проводили фокус-групи серед противників євроінтеграції, щоб краще зрозуміти їхні аргументи. Одну з відповідей передбачити було важко. Казали, що загалом проти євроінтеграції нічого не мають. Але не підтримують, бо вважають, що чинна влада нічого доброго не зробить.

– Відходить покоління людей, яке пов’язувало свої надії з Росією. Які це дає перспективи?

– До війни ставлення українців до РФ було стабільно позитивне. З її початку кількість прихильників різко зменшилася. Зараз – переважно негативне, але до 30 відсотків населення добре ставляться до Росії, і цей показник зростає.

– За яких умов Росія може відмовитися від імперських зазіхань?

– За нинішнього керівництва таких обставин не буде. Кремль не може змиритися з тим, що Україна йде у Європу, а головне – подалі від неї. Без України неможливо реалізувати російські імперські прагнення. Лишається тільки Білорусь, сумнівний здобуток із точки зору геополітики. Не буде Євразійської імперії. Лишиться тільки “Азія” без “Євро”.

Путін незручний багатіям, які втрачають капітали через санкції. Тому коли крісло господаря Кремля стане вакантне, зміни можуть відбутися.

– Які загрози перед Україною стоять зараз?

– Насамперед – Донбас. Суспільство очікує вирішення, але я не бачу його. Війна затягнеться. Друга загроза – треба з економікою поводитися акуратніше. Розмашисті дії можуть призвести до падіння гривні. Третє – якщо владі сподобається жити без реальної опозиції, критики, супротиву, виникне загроза авторитарного режиму. Проте суспільство не сприйме цього.

Ми опинилися на перехресті. У нинішньої влади величезні можливості, яких не мав ніхто. Але й небезпеки дуже великі.

Источник: argumentua

Законопроєкт про ринок землі вже у ВР

Законопроєкт №2178 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” зареєстрований у Верховній Раді.

Згідно з цими даними законопроєкт надійшов у ВР 25 вересня і вже переданий на розгляд керівництву парламенту та направлений на розгляд комітету.

“Проєкт закону розроблений з метою формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, забезпечення конституційних прав громадян України на вільне розпорядження своєю власністю, створення прозорих умов для набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення громадянами та юридичними особами України”, – ідеться у пояснювальній записці.

З 1 жовтня 2020 ним пропонується скасувати заборону на відчуження земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності.

Проєктом також визначається суб’єктний склад осіб, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року.

Встановлюється мінімальна стартова ціна продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах на рівні, не нижчому від нормативної грошової оцінки; встановлюється обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб.

Зазначено, що обмеження не допускають набуття у власність більше ніж 15% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України; забезпечується переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки; передбачається обов’язок державного реєстратора вносити інформацію про ціну (вартість) речових прав, в тому числі прав користування, до Реєстру речових прав; забезпечується право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на праві постійного користування та праві довічного успадкованого володіння. Можливо викупити із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок;

Також пропонується запровадити новий вид санкцій – “заборона на набуття у власність земельних ділянок”. Такі санкції вводяться рішенням Президента України за поданням Ради національної безпеки та оборони та затверджуються постановою Верховної Ради.

НАБУ просить Зеленського не поширювати фейки

Президент Володимир Зеленський закликав громадян повідомляти про усі факти корупції на гарячу лінію Національного антикорупційного бюро.

«Давайте щодня робити маленькі кроки назустріч іншій ментальності. Якщо від вас вимагають хабар, пропонують відкат чи будь-яку іншу корупційну схему, будь ласка, не мовчіть. Не потрібно писати у соцмережах «все пропало, ці – такі самі, як ті, Зеленський поставив своїх «рєшал». Ні. Ось телефон, це гаряча лінія НАБУ. Дзвоніть і повідомляйте», – заявив Зеленський із відповідним проханням до українців через записаний і розміщений у соціальній мережі Facebook відеоролик.

Делегація Верховної Ради відмовилася взяти участь в осінній сесії Парламентській асамблеї Ради Європи, яка відбудеться з 30 вересня по 4 жовтня. Голова делегації Єлизавета Ясько оприлюднила текст заяви у фейсбуці, він також доступний на сайті українського парламенту.

«Ми схвалили рішення не подавати повноваження нової української делегації на затвердження під час осінньої частини сесії ПАРЄ з 30 вересня до 4 жовтня 2019 року. Зазначене буде способом реагування України на повернення Російської Федерації до сесійної зали ПАРЄ без виконання вимог резолюцій Асамблеї, схвалених у відповідь на російську агресію проти України», – вказала Ясько.

Водночас члени делегації проводитимуть консультації з партнерами по ПАРЄ «з метою винайдення спільних підходів і рішень, що дозволили б повернути асамблеї репутацію важливого взірця демократії, верховенства права і захисту прав людини та свобод в Європі».

Зеленський підписав закон про штрафи за перевантажені фури

Про це повідомляє офіційний портал Верховної Ради України.

Президент Володимир Зеленський підписав законопроект №1047, який передбачає штрафи за проїзд дорогами перевантаженого транспорту.

Ухвалення закону, дозволить законодавчо закріпити можливість фіксації порушень, пов’язаних з відсутністю відповідних документів щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, в автоматичному режимі в порядку, установленому Кабінетом міністрів України.

Проектом закону передбачено, що за:

– перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу накладається штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу – штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу – штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рада ухвалила закон президента про оборону

Про це йдеться на сторінці документа №1011 на сайті Верховної Ради.

20 вересня, парламент ухвалив президентський законопроект «Про оборону України» про затвердження плану оборони держави.

«За» законопроект проголосувало 286 народних обранців.

“План оборони України – складова частина оборонного планування, що містить сукупність документів, які визначають зміст, обсяги, виконавців, порядок і строки здійснення політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту”, – сказано в законопроекті.

Зазначено, що нині ухвала готується до підпису.

Рада перенесла пленарні засідання другої сесії на тиждень уперед

Таке рішення було ухвалене під час засідання Верховної Ради 20 вересня.

Верховна Рада внесла зміни у календарний план проведення другої сесії, призначивши пленарні засідання на 2-4 жовтня.

У той же час 7-11 жовтня відбуватиметься робота у комітетах, комісіях, депутатських фракціях та групах.

Нагадаємо, 20 вересня міністр фінансів Оксана Маркарова представила парламенту проєкт Держбюджету на наступний рік.

Тьху-тьху, ніхто ще не «скурвився», – слуги народу розповіли про нові «методи» підкупу

Про це під час брифінгу заявив голова фракції партії “Слуга народу” Давид Арахамія, відповідаючи на запитання про “групи впливу” і підкуп обранців.

“Традиції” в Україні існували і зараз намагаються існувати, що є якісь “групи впливу”, які хочуть взяти, як вони кажуть, на “довольствіє” різних депутатів. Позитивна зміна вже є зараз – вони не пропонують гроші, а пропонують допомогти офіс якось там підтримати, помічників якось там понабирати і експертів, бек-офіс так званий. Але зараз, тьху-тьху-тьху, у нас немає жодного сумніву, що всі депутати працюють на країну і ніхто не скурвився ще”, – каже Арахамія.

Він також нагадав, що парламентарі з 1 січня 2020 року втратять депутатську недоторканність. Це теж буде запобіжником, щоб депутати не порушували закон і працювали на країну, а не на групи впливу.

1 2 3 31