Перший місяць президентства Зеленського або що ми маємо зараз

Президентський прес-секретар Юлія Мендель опублікувала у мережі Facebook досягнення українського гаранта за місяць сумлінної роботи.

За її словами, президент:

  1. Відновив повноцінну роботу консультаційної роботи в Мінську;
  2. Запевнив міжнародних партнерів у тому, що курс України на європейську інтеграцію незмінний;
  3. Отримав від європейських лідерів підтримку позиції України щодо звільнення полонених та санкційного тиску на Росію;
  4. Домовився про відновлення нормандського формату переговорів;
  5. Дав чітко зрозуміти, що переговорів з сепаратистами не буде;
  6. Подав до Верховної ради 16 законопроектів, які обіцяв під час передвиборчої кампанії;
  7. Вніс до парламенту закон про імпічмент президента;
  8. Вніс до Верховної ради законопроект про покарання про незаконне збагачення чиновників, який передбачає конфіскацію неправомірно нажитого майна;
  9. На запит суспільства розпустив Верховну раду восьмого скликання, вигравши судовий процес у Конституційному суді. Почав процес масштабного перезавантаження системи влади;
  10. Розпочав перезапуск судової влади;
  11. Подав до Верховної ради законопроект про скасування формули «Роттердам+» і її перетворення на «Роттердам-«;
  12. Презентував вітчизняним та іноземним інвесторам стратегію відновлення Донбасу, починаючи з деокупованих територій;
  13. Розвіяв міфи про дефолт;
  14. Долучив великий бізнес до вирішення значущих соціальних проблем (закупка «швидких» для лікарень, придбання житла для сімей полонених моряків) без зворотних обіцянок і зобов’язань від влади;
  15. Змусив Кабмін погасити заборгованість із зарплати шахтарям;
  16. Скасував обов’язковість шкільної форми;
  17. Скасував штрафи за порушення правил роботи з готівкою, яким обклали бізнес з 1995 року;
  18. Остаточно врегулював використання мигалок — вони використовуватимуться для вузького кола спецмашин, а не для міністерських чи депутатських лімузинів;
  19. Відкрив вулицю Банкову для людей;
  20. Встановив норму звернення для президента — на ім’я.

Зеленський звільнив голів іще трьох ОДА

Президент Володимир Зеленський звільнив із займаних посад голів Житомирської, Рівненської та Черкаської обласних державних адміністрацій.

Відповідні укази опубліковані на сайті глави держави.

Так, указом №425/2019 звільнено Ігоря Гундича з посади голови Житомирської обласної державної адміністрації.

Указом №426/2019 звільнено Олексія Муляренка з посади голови Рівненської ОДА, а указом №427/2019 Олександра Вельбівця — з посади голови Черкаської ОДА.

Усіх посадовців звільнено “у зв’язку із закінченням строку повноважень Президента України”.

Водночас указом №430/2019 Президент тимчасово поклав виконання обов’язків голови Черкаської облдержадміністрації на Тараса Висоцького, указом №429/2019 – обов’язки голови Рівненської ОДА покладено на Ігоря Тимошенка, а указом №428/2019 обов’язки голови Житомирської ОДА на Ярослава Лагуту.

Як повідомлялося, 19 червня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що уряд укотре подає на звільнення ряд голів обласних державних адміністрацій.

11 червня Президент Володимир Зеленський звільнив голів 15 обласних державних адміністрацій.

ukrinform.ua

Депутати побачили в рішенні КС змову Зеленського та Ахметова

Про рішення стало відомо журналістам близько 16 і одразу на нього бурхливо відреагувала прессекретарка президента Юлія Мендель.

Утім прес-служба КС натомість видала прес-реліз, що розгляд питання триває. Мендель своє повідомлення видалила.

В голосуванні брали участь лише 16 суддів, оскільки Сергій Головатий цього дня  працював у Венеціанській комісії, де є віце-президентом однієї з підкомісій. За дане рішення проголосували 11 суддів, проти – 5.

За інформацією від джерел в КС, рішення Зеленського не вважають законним Віктор Колісник та Василь Лемак (обидва призначені за квотою екс-президента Порошенка), Микола Мельник, а також суддя-доповідач Віктор Кривенко (призначений за квотою з’їзду суддів).

У своєму рішенні КС зауважив, що Верховна Рада України (VII скликання) 21 лютого 2014 року внесла зміни до Конституції, де змінила редакцію статті 83, і доповнила її положеннями щодо коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України та редакцію статті 90, наділивши Президента України правом достроково припиняти повноваження Верховної Ради України у випадку невиконання вимог статті 83 Конституції України щодо формування коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

У Рішенні КСУ зазначається, Верховна Рада України (VIII скликання), обрана на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року, не відновила у Регламенті Верховної Ради правове регулювання питання припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у ВРУ, з яким пов’язується початок перебігу місячного терміну формування нової коаліції депутатських фракцій і конституційне право Президента України достроково припинити повноваження Верховної Ради.

Судді стверджують, що це призвело до конституційного конфлікту між президентом і Радою, який не має правового вирішення. А далі нагадали, що джерелом влади є народ і що “розв’язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України”.

Якщо ще 3 тижні тому деякі депутати дуже сподівались, що КС вкаже на порушення з боку президента і визнає його указ неконституційним, то цього четверга вони в кращому випадку розраховували, що суд спустить рішення на гальмах.

«Найгірше, що могло б статися, якщо Суд виніс рішення лише по першій частині, визнавши розпуск незаконним, а дату виборів не скасовував. Тоді б у нас взагалі могло бути дві Ради – нова б прийшла працювати у вересні, а ми б їм розповідали, що вони нелегітимні. Але навряд чи КС став би співавтором такого сценарію», – зізнався один з депутатів БПП.

Ще один його колега з фракції екс-президента висловив думку, що КС взагалі може зволікати з рішенням, поки не відбудуться дострокові вибори і лише потім винести рішення.

«Причиною такого розкладу, на думку депутатів, мало б стати те, що вже тиждень в КС не набиралось потрібної кількості голосів, щоб проголосувати той чи інший варіант. Щоб ухвалити рішення, проголосувати мало 10 суддів, а в останній тиждень у них був розклад 8 на 7, – стверджують депутати.

«Насправді, досі Петро Порошенко був зацікавлений у виборах 21 липня, поки інші не обкусали його рейтинг. Але після вчорашньої соціології цікаво, як поведуть себе призначені ним судді. Досі тільки троє з них мали питання щодо законності указу президента. Може, тепер їх буде більше», – зауважив один з депутатів-фронтовиків.

Серед інших чуток з КС була версія про розклад, де 8 суддів готові були підтримати законність рішення президента Зеленського, 5 були проти, а ще 4 не могли визначитися.

Під чотирма депутати мали на увазі суддів КС, які походять зі східних регіонів України, і яких гуртом визначили як “донецьких”. Начебто ці судді чекали чи то фінансових заохочень чи вирішення інших їхніх проблем, щоб ухвалити потрібне рішення.

«Тепер питання, кому таке рішення буде вигідне і хто його може оплатити. Скажімо, Ахметов бачить як його два політичні проекти – Опоблок і партія Ляшка – пролітають повз вибори. В принципі він може бути зацікавлений. Може бути зацікавлений і Коломойський, якщо Зеленський не дав йому те, що він хотів по мажоритарці, і якщо він розуміє, що президенту треба трохи збити рейтингу, щоб він раптом не збив самого Коломойського», – так гадали між собою депутати у вівторок.

Але в четвер, в них з’явилась інша версія.

«А навіщо Ахметову псувати остаточно стосунки з Зеленським? Він же тоді стане точно головним опальним олігархом. Але ж Ахметов, він же завжди з владою. Йому легше поступитися по схемі Роттердам+, віддати частки в кількох обленерго, щоб збалансувати ціну на електрику – і в нього буде значно менше проблем, а Зеленський буде рятівником народу», – спрогнозував один з депутатів коаліції.

«Тобто зараз він може навіть без покупки суддів, які самі заради власного збереження ухвалять таке рішення, пообіцяти Зеленському їхню лояльність. І налагодити з ним стосунки. А депутатів під потрібні йому закони він зможе купити вже через кілька місяців їхньої роботи в Раді, коли вони зрозуміють, що їхня максимальна зарплата тут 60 тисяч гривень, а на такі гроші вони жити не звикли», – додав інший його колега.

За словами Зеленського, саме завдяки домовленості з Ахметовим уже було придбано 200 машин швидкої допомоги, якими президент привітав медиків з їхнім професійним святом.

“Вони беруть на себе відповідальність за вирішення конкретних питань. Наприклад, пан Пінчук забезпечить зараз же квартирами 24 родини наших полонених моряків і далі буде опікуватися проблемами соціальної допомоги всіх військовослужбовців… Із паном Ахметовим ми домовилися, що він буде вкладати гроші в медицину та інвестувати в дороги й інфраструктуру Донбасу”, – каже президент.

Один з захисників позиції Ради в КС депутат Олег Купрієнко назвав рішення КС “договорняком”.

“Спочатку представник Президента в перерві відкритого засідання вийшов і сказав, що рішення буде 25 червня. Судді зробили йому зауваження, вони сказали, щоб він так не казав, бо тоді очевидно, що є “договорняк”. Є інформація, що голова суду ходила на Банкову для чогось, мабуть, нові плаття там приміряла. Судді злякалися влади і зробили під владу. То чим цей суд відрізняється зараз від того, яким був за Януковича? Нічого не помінялося, крім прізвища президента, а принципи – ті самі”, – зазначив Купрієнко.

Решта депутатів були стриманіші – вони просто багатозначно посміхалися, мовляв, а хто вірив, що КС піде проти президента?

Президент скасував одразу 9 указів попередників, які стосуються агробізнесу

Президент України Володимир Зеленський 20 червня трьома указами відмінив понад 150 аналогічних розпорядчих рішень попередніх президентів. Про це йдеться на офіційному сайті президента.

Йдеться про укази, окремі статті та пункти указів, які приймали усі попередні президенти країни. Найчастіше ці рішення стосуються роботи міністерств та державних служб, а також розвитку бізнесу.

Зокрема, агробізнеса стосується 9 указів:

Указ Президента України від 19 грудня 1991 року № 9 “Про тимчасові невідкладні заходи щодо посилення боротьби із спекуляцією та незаконною торговельною діяльністю”;

Указ Президента України від 2 листопада 1993 року № 504 “Про сплату державного мита за вексельні бланки”;

Указ Президента України від 11 грудня 1993 року № 577 “Питання забезпечення державних ресурсів цукру”;

Указ Президента України від 5 травня 1994 року № 213 “Про заходи щодо лібералізації експортної політики в Україні”;

Указ Президента України від 28 грудня 1994 року № 812 “Про деякі заходи щодо підтримки підприємств, установ, організацій в умовах лібералізації цін”;

Указ Президента України від 18 січня 1995 року № 63 “Про заходи щодо реформування аграрних відносин”;

Указ Президента України від 11 липня 1995 року № 603 “Про державне регулювання відносин у сфері торгівлі”;

Указ Президента України від 12 липня 1995 року № 609 “Про марки акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби”;

Указ Президента України від 18 вересня 1995 року № 849 “Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби”.

seeds.org.ua

Зеленський відмовився від запрошення Лукашенка відвідати Мінськ

Президент України Володимир Зеленський відмовився від запрошення глави Білорусі Олександра Лукашенка приїхати до Мінська на відкриття II Європейських ігор, які стартували 21 червня. Про це повідомила прес-секретар Президента України Юлія Мендель.

Як відомо, на церемонії відкриття Європейських ігор були присутні президенти Росії і Чечні – Володимир Путін і Рамзан Кадиров. Також був запрошений прем’єр-міністр РФ Дмитро Медведєв.

Церемонія проходила на мінському стадіоні “Динамо”. Спортивні змагання триватимуть до 30 червня. В іграх візьмуть участь понад 3 тис. спортсменів з 50 країн світу, які змагатимуться у 15 видах спорту.

До гостей церемонії та учасників II Європейських ігор звернувся з відеозверненням Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

“Спорт може бути прекрасним посередником для дружби, взаємної поваги та миру. Я вітаю засади інклюзії та відсутність дискримінації, згідно з якими проводяться Ігри. Ці цінності лежать в основі Цілей сталого розвитку нашого спільного плану, спрямованого на те, щоб ніхто не залишився осторонь, – сказав Антоніу Гутерріш.

today.ua

Зеленський пропонує штрафувати депутатів за кнопкодавство на понад 50 тисяч гривень

Президент України Володимир Зеленський хоче запровадити кримінальну відповідальність за не персональне голосування народних депутатів, проте карати кнопкодавів глава держави хоче виключно штрафами.

На сайті Верховної Ради з’явився текст законопроекту, який президент вніс у парламент 21 червня.

Цим документом Зеленський хоче запровадити покарання за кнопкодавство у вигляді штрафу — від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, зараз це складає 51-85 тисяч гривень. Розслідувати кримінальні справи проти парламентарів має Державне бюро розслідувань.

Цей законопроект президент визначив як невідкладний для позачергового розгляду Радою.

У пояснювальній записці до документа Зеленський наголошує, що кнопкодавство «суперечить природі закріпленого в Конституції представницького мандату народного депутата», а також несе ризик щодо визнання неконституційними законів, ухвалених з таким порушенням процедури як не персональне голосування.

Наразі президентський законопроект направлений на розгляд профільного комітету.

Нагадаємо, в Раді також є законопроект №8461 про кримінальну відповідальність за кнопкодавство, який у червні 2018 року зареєстрував депутат від фракції «Народний фронт» Леонід Ємець.

У лютому 2019 року Ємець заявив, що депутати не підтримають його законопроект.

hromadske.ua

Штраф за пост на Facebook: за какие нарушения украинцы заплатят во время выборов?

Из-за возрастающей роли социальных сетей в повседневной жизни, избирательный процесс также стал предметом публикаций. Что является нарушением и как реагирует суд?

Нещодавно Володимир Зеленський та Олег Ляшко стали учасниками скандалу, коли показали журналістам свої виборчі бюлетені під час президентських перегонів в Україні.

Дійсно, згідно законодавства про вибори, голосування є таємним, а контроль за волевиявленням виборців забороняється. Це означає, що фотографування або відеофіксація в будь-який спосіб результатів голосування, а також демонстрація виборцем бюлетеня у приміщенні для голосування забороняються і є порушенням таємниці голосування.

Однак, через зростаючу роль соціальних мереж у повсякденному житті, виборчий процес також став предметом публікацій. Зокрема, українці почали демонструвати на Фейсбуці свої бюлетені із позначкою навпроти того чи іншого кандидата. Чи є це порушенням та як реагує суд?

Судові штрафи за публікацію бюлетеня в соцмережах

Тількі-но закінчилася президентська виборча кампанія в Україні, як з’явилися судові рішення стосовно порушень правил агітації в мережі Інтернет.

Так, по даним моніторингу порушення цифрових прав в Україні, що проводився Коаліцією «За вільний Інтернет» за підтримки Counterpart International у травні цього року, в реєстрі судових рішень опубліковано аж сім таких справ. Два з них закінчилися для порушників штрафами.

Зокрема, у своєму судовому рішенні суддя Жовтневого районного суду м.Дніпро встановив, що 21 квітня 2019 року о 13 годині 40 хвилин, громадянин опублікував на своїй сторінці Facebook фото, де зображено виборчій бюлетень, чим здійснив агітацію у день виборів.

Ймовірно, у рішенні йдеться про голову Дніпропетровської обласної ради Гліба Пригунова, який сфотографувався із бюлетенем та виклав його у Facebook. Згодом він видалив світлину зі своєї сторінки, про що повідомляв місцевий сайт Depo.Дніпро.

За рішенням суду від 26 квітня 2019 року, порушник, проголосувавши у кабіні, вийшов та направився до виборчої скриньки, однак зупинився, оскільки на його шляху було багато преси, яка його фотографувала.

Пізніше йому у месенджер надіслали одне із вищезазначених фото і він виклав його на Fecebook на своїй сторінці, однак згодом видалив, через тиск громадських активістів, які у коментарях повідомляли, що такими діями він порушує виборче законодавство.

Попри не визнання своєї провини Головою Дніпропетровської облради, суд визнав його винним у скоєнні адміністративного правопорушення та наклав штраф 850 гривень на користь держави, а також 384 гривні судового збору. Разом — 1 234 гривні.

Цей випадок непоодинокий, у травні було ще щонайменше одне судове рішення про притягнення до відповідальності і стягнення штрафу у розмірі 510 гривень в Дніпровському районному суді м. Києва за публікацію фото виборчого бюлетеня в соціальній мережі Facebook.

Водночас, аналіз Коаліції «За вільний Інтернет» дозволяє зробити висновок про відсутність сталої судової практики в цій сфері.

Зокрема, провадження по аналогічним справам закривались у Лубнах Полтавської області через відсутність необхідних відомостей в матеріалах, які передавались до суду поліцією. У Херсоні суд повернув матеріали органам поліції на доопрацювання, хоча Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає такої процедури. Тим часом, у Запоріжжі суд взагалі дійшов висновків, що подібна демонстрація бюлетенів не є правопорушенням.

Що говорять медіаюристи?

Коаліція «За вільний Інтернет» звертає увагу, що у держави є позитивні обов’язки врегульовувати правовідносини таким чином, щоби запобігати порушенням будь-яких цифрових прав з боку приватних осіб.

“Законодавство та практика його застосування має дати більш чітку відповідь щодо демонстрації в мережі Інтернет результатів власного волевиявлення. Чи це просто демонстрація волевиявлення чи все ж таки протиправна поведінка у сфері виборчого законодавства.”, — коментує медіаюрист, виконавчий директор ГО “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін, — “Якщо це є правопорушенням, то вони мають припинитись, а практика притягнення до відповідальності бути більш сталою і однозначною”, — додадає він.

Віта Володовська, юристка ГО “Лабораторія цифрової безпеки” звертає увагу, що українське виборче законодавство на сьогодні не містить спеціальних правил щодо висвітлення виборів чи агітації в Інтернеті.

“Дійсно, є загальні правила, що стосуються заборони агітувати у день виборів, які діють незалежно від способу поширення інформації (ТБ, радіо, онлайн, зовнішня реклама тощо). Проте, не всяка публікація результатів власного волевиявлення може вважатися такою агітацією. До прикладу, якщо особа публікує фото зіпсованого бюлетеню («проти всіх») чи коли і без публікації зрозуміло, що кандидат голосуватиме сам за себе”, — говорить експертка.

Таким чином, до уваги мають братися і особа «агітатора» та його вплив, і текст який супроводжує фото бюлетеня та ще низка факторів, які дозволяють виключити малозначність порушення. В інакшому випадку, на думку юристів, формальне застосування такої норми лише створить зайве навантаження на суди та правоохоронців.

Нагадаємо, що позачергові вибори до Верховної Ради України IX скликання повинні відбутися 21 липня 2019 року.

Елизавета КУЗЬМЕНКО

Константин Шпилевой: Нельзя начинать политическую деятельность с вранья, даже имея огромное доверие в обществе, выданное тебе – пока авансом, этим обществом

Закон «О выборах народных депутатов Украины» позволяет исключать кандидатов из списка, принятом на съезде, но не позволяет включать новых уже после установленной даты, в этом случае – после 10 июня.

На съезде партии Слуги Народа 9 июня была опубликован список первой сотни кандидатов. В этом списке кандидат под 78 номером был некто Анатолий Костюх. Съезд единогласно утвердил первую сотню, причём публично с освещением во всех СМИ.

Как оказалось, что уже 13 июня, после публикование полного списка под номером 78 числился другой кандидат? Это прямое нарушение Закона о выборах и манипуляция штаба со списками, а также замыливание глаз избирателю, прикрытое риторикой об открытости списков и прозрачности в их подготовке.

Почему тогда отказывают в регистрации кандидатом Александру Ефремову из «Оппозиционного Блока»?

Власть меняется, а правило «Своим всё, врагам законы» по-прежнему остаются прерогативой в украинском политическом обществе.
Может ответят на этот вопрос Тетяна Сліпачук Дмитрий Разумков Команда Зеленського Володимир Зеленський Юрий Бойко Andrey Portnov

Константин Шпилевой

В Адміністрації президента підтвердили переїзд. Із старої будівлі зроблять музей

Команда президента Володимира Зеленського підтвердила готовність перенести Адміністрацію президента з вул. Банкової. Про це повідомив глава АП Андрій Богдан на телеканалі «Україна».

«Ми плануємо переїзд в інше приміщення, і там будуть скляні стіни, open space, робочі групи, буде відкрита для спілкування територія, куди зможе зайти простий українець, в яку-небудь частину, і побачити, що там не якісь небожителі, а прості українські громадяни, яких народ взяв на роботу, тимчасово», — зазначив він.

У той же час стару будівлю на Банковій хочуть або продати, або зробити з неї Музей державності України.

thebabel.com.ua

Зеленський і Аваков відкрили центр розмінування у Маріуполі

Президент України Володимир Зеленський та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков відкрили у Маріуполі центр розмінування Державної служби з надзвичайних ситуацій. 

Центр виконуватиме комплексні завдання на морі та суходолі з піротехнічних робіт й підводного розмінування, — повідомили на сайті МВС.

«Я хочу привітати всю Україну з відкриттям Центру розмінування. Ми всі бажаємо, щоб ця війна закінчилася. А на вас лежить величезна відповідальність — розмінувати тисячі гектарів звільненої території України. Ми дякуємо вам за те, що ви захищаєте нашу державу», — звернувся Зеленський до працівників ДСНС.

Своєю чергою Аваков зазначив, що невдовзі Донеччину мають посилити вертолітним загоном.

У центрі нестимуть бойове чергування 47 піротехніків ДСНС.

Наразі бойове чергування несуть 47 рятувальників-піротехніків. Центр забезпечений двома піротехнічними машинами важкого типу, чотирма піротехнічними машинами легкого типу, вісьмома оперативно-піротехнічними машинами, однією водолазною оперативно-піротехнічною машиною, бульдозером на гусеничному ходу типу ІМР-2, засобами пошуку ВНП на глибинах від півметра до шести метрів, комплектами дистанційного переміщення ВНП, засобами індивідуального захисту (бронешоломи, бронежилети, окуляри, тактичні костюми легкого типу та типу EOD-9), а також іншим спеціальним обладнанням для проведення піротехнічних робіт.

Також на базі реконструйованої будівлі передбачається розміщення медико-санітарної частини з метою медичного забезпечення діяльності працівників центру та громадян.

antikor.com.ua

1 2 3 15